КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-58/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Кочетов Л.Г.    

Суддя-доповідач:  Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2010 р.                            Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

                                    головуючого –судді                      Коротких А.Ю.,

                                    суддів                                           Глущенко Я.Б.,

                                                                                          Федорової Г.Г.,

                                     при секретарі                                 Вечер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Головного управління юстиції в Житомирській області на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Житомирської області, третя особа –виконавчий комітет Житомирської міської ради про визнання постанови нечинною та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинною постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Житомирської області від 16.01.2009 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання за виконавчим листом № 2-10021/03, виданим 14.05.2004 року та зобов’язання відповідача відновити виконавче провадження.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Головного управління юстиції в Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що у відповідача на виконанні знаходилося рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26.03.2004 року, яким зобов’язано виконавчий комітет Житомирської міської ради забезпечити позивача житлом за рахунок жилої площі, яка буде виділятися УНР-75/ДП МОУ «Укрвійськбуд»позачергово.

16.01.2009 року відповідачем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання за виконавчим листом № 2-10021/03, виданим 14.05.2004 року Богунським районним судом м. Житомира, в зв’язку з тим, що виконати зазначене рішення без участі боржника неможливо.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем не з’ясовано, чи є у боржника можливість виконати вказане рішення суду, чи виділялося житло УНР-75/ДП МОУ «Укрвійськбуд»з моменту відкриття виконавчого провадження. В матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази вчинення конкретних виконавчих дій, направлених на виконання судового рішення.

Відповідачем не доведено, що до боржника застосовувалися заходи, передбачені ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в справі є лише постанови про накладення штрафу, проте відомостей про їх виконання не має.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що справу розглянуто і вирішено неповноважним судом.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 18 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення спірного рішення суду першої інстанції) встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно з частиною 2 статті 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Колегією суддів також враховується те, що відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу Державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Враховуючи те, що виконавчий документ виданий Богунським районним судом м. Житомира, колегія суддів приходить до висновку, що дана справа за предметно підсудністю не підсудна Корольовському районному суду м. Житомира.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що справу розглянуто і вирішено неповноважним судом.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Головного управління юстиції в Житомирській області – задовольнити частково.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2010 року –скасувати.

Адміністративний позов –задовольнити.

Визнати протиправною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Житомирської області від 16.01.2009 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання за виконавчим листом № 2-10021/03 виданим 14.05.2004 року та скасувати її.

Зобов’язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Житомирської області відновити виконавче провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

          Головуючий суддя                                                                      Коротких А.Ю.

         Судді:                                                                      Глущенко Я.Б.

                                                                                Федорова Г.Г.

Повний текст постанови виготовлений 19 жовтня 2010 року.                                                     м. Київ