ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 18 червня 2009 року           16:10           № 10/35

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелкові С.Р., вирішив адміністративну справу

за позовом  Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

доСквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

проскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в просив скасувати повідомлення-рішення Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області №0010661701/0 від 17.04.2008, посилаючись на те, що згідно експлуатаційних характеристик великовантажні автомобілі марки «БелАЗ»не можуть використовуватись в умовах бездоріжжя і за Гармонізованою системою опису та кодування товарів відносяться до товарної позиції 87.09, а не до товарної позиції 87.04, як помилково визначає відповідач. Тому на підставі ч.2 ст.2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»цей автомобіль не є об'єктом оподаткування, і визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку власників транспортних засобів та застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням позивач вважає безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що великовантажні автомобілі марки «БелАЗ», які використовуються поза дорожньою мережею на будівельних майданчиках для перевезення ґрунту, гравію, цементу, тощо класифікуються з Гармонізованою системою опису та кодуванню товарів в товарній позиції 87.04 і тому є об'єктом податку з власників транспортних засобів за ставкою встановленою ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Визначення позивачу податкового зобов'язання з податку транспортних засобів та застосування штрафних санкцій відповідач вважає правомірним, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.06.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.06.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області була проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 01.10.2006 по 30.09.2007, за результатами якої складено акт від 14.04.2008 №11/38-111/33096517.

Перевіркою виявлено порушення філією позивача "Володарське районне дорожнє управління" порядку справляння податку з власників транспортних засобів у 2007 році. Відповідач, зокрема, вказує на те, що до розрахунку по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2007 рік не було включено та відповідно не нараховувався податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин за два великотоннажні автомобілі марки "БелАЗ", які знаходяться на балансі філії "Володарське районне дорожнє управління". На думку відповідача, великотоннажні автомобілі і самоскиди марки "БелАЗ" призначені для використання поза дорожньою мережею, є об'єктом оподаткування, за Гармонізованою системою опису та кодування товарів визначені під кодом 87.04 "Автомобілі вантажні" і відповідно оподатковуються за ставкою, встановленою ст. 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

17.04.2008 Державною податковою інспекцією у Сквирському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0010661701/0, яким позивачу згідно з підпунктом «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»визначено суму податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів на загальну суму 16650,00 грн., з яких 11100,00 грн. - основного платежу та 5550,00 грн. - штрафних санкцій.

Однак з доводами відповідача та висновками, викладеними в акті перевірки, щодо визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»об'єктом оподаткування цим податком є транспортні засоби, віднесені до певної товарної позиції Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується за ставкою та у розмірах, встановлених ст.3 вказаного Закону.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є власником двох автомобілів «БелАЗ-7523», які знаходять на балансі філії "Володарське районне дорожнє управління", та використовуються виключно у кар'єрі для перевезення гірничої маси з подальшою її переробкою у щебінь в замкнутому циклі в межах території підприємства. Відповідач вважає, що таки автомобілі призначені для використання поза дорожньою мережею та за Гармонізованою системою опису кодування товарів підпадають під товарну позицію «Автомобілі вантажні»- код 87.04 а отже відповідно до абз.4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»є об'єктом оподаткування за ставкою та розмірі, встановлених ст.3 цього Закону.

Позивач стверджує, що вказані автомобілі відносяться до іншої позиції Гармонізованої системи опису кодування товарної позиції 87.09 (заводські вантажівки, самохідні, не оснащені піднімальним або навантажено-розвантажувальним обладнанням, такого типу, які використовуються на фабриках, складах, доках або аеропортах для транспортування товарів на короткі відстані).

Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України»митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

У відповідності до підпункту «а»пункту 3 Правил тлумачення Гармонізованої системи кодування товарів позиції, яка дає найбільш спеціальне описання, віддається перевага перед позиціями, які дають більш загальний опис.

Товарна позиція 87.04 Гармонізованої системи встановлює наступні ознаки транспортних засобів: «Автомобілі вантажні»- автомобілі - самоскиди призначені для використання на бездоріжжі.

Товарна позиція 87.09 Гармонізованої системи визначає ознаки транспортного засобу: транспортні засоби вантажні, самохідні без під'ємних або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані.

Тобто позиція 87.09 Гармонізованої системи в порівнянні з позицією 87.04 дає більш спеціальне описання транспортного засобу.

Згідно з Інструкцією по експлуатації автомобілів БелАЗ, ці автомобілі можуть використовуватись виключно на спеціальних шляхах гірничодобувальних підприємств та непридатні для використання в умовах бездоріжжя.

Згідно підпункту "в" пункту 3 Правил тлумачення Гармонізованої системи, у разі коли товари можуть підпадати під класифікацію за двома або більше позиціями, такі товари класифікуються за позицією, яка є останньою у цифровій послідовності.

Отже, у випадку, що розглядається, повинна застосовуватись товарна позиція 87.09, як остання в цифровій послідовності.

Таким чином, аналіз Правил тлумачення Гармонізованої системи кодування товарів свідчить про неможливість застосування до автомобілів БелАЗ товарної позиції 87.04, на яку посилається відповідач.

З урахуванням викладеного, судом визнається, що вказаний транспортний засіб не є об'єктом оподаткування згідно Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Тому нарахування позивачу податку з власників транспортних засобів по транспортному засобу автомобілю марки «БелАЗ-7523»у розмірі 11100,00 грн. здійснено відповідачем неправомірно.

Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача то, відповідно, відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 2942,00 грн., визначених спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області №0010661701/0 від 17.04.2008.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»задовольнити повністю.

2.          Скасувати податкове повідомлення-рішення Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області №0010661701/0 від 17.04.2008.

3.          Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  П.О. Ковзель