Справа № 2-2569-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Соколової В.В.
при секретарі Березенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської у м. Києві ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами, -
в с т а н о в и в:
18.12.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь заборгованості по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами з відповідачів в сумі 4630,15 грн. станом на 01.08.2009 р., зазначивши в його обґрунтування, що власник квартири зобов’язаний своєчасно вносити платежі за користування жилим приміщенням, а відповідачі своєчасно платежі не вносив, у зв’язку з чим утворилась вказана вище заборгованість.
Оскільки відповідачі в добровільному порядку не сплачують зазначену заборгованість, то позивач змушений звернутися до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідачів заборгованість по квартирній платі та платі за користування комунальними послугами, та сплачені ним судові витрати.
Рішенням суду від 10.03.2010 року, постановленим в заочному порядку, позов було задоволено в повному обсязі(а.с.19).
Ухвалою суду від 04.06.2010 року вказане рішення було скасовано з підстав наявності обставин, які мають істотне значення для вирішення справи по суті. А саме рішенням Солом’янського районного суду м. Києві від 28.11.2008 року відповідачів у даній справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано такими, що втратили право користування житловою площею плата за утримання, якої є предметом даного позову(а.с.35). Також в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 змінила прізвище на Луцюк, на підставі свідоцтва про шлюб від 02.12.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, додатково зазначивши, що позивач не брав участі у вказаній справі, про постановлене рішення йому стало відомо лише в січні 2010 року, а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку суми заборгованості за комунальні послуги (а.с.47-48). На стадії судових дебатах представник позивач був відсутній, проте п.3 позовних вимог містить клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, за місцем реєстрації, що передбачено ст. 74 ч. 5 ЦПК України (а.с. 17).
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти позову, мотивуючи тим, що рішенням Солом’янського районного суду м. Києві від 28.11.2008 року, яке вступило в законну силу 11.02.2009 року, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано такими, що втратили право користування житловою площею, а тому вважає, що позивачем має бути здійснений перерахунок заборгованості за комунальні послуги, виходячи із одного проживаючого в квартирі.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1.
Згідно довідки Форми № 3 за вказаною адресою окрім власника за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2, її малолітня дитина ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.9)
Правовідносини сторін, що виникли, врегульовані ст.162 Житлового Кодексу України і полягають в праві позивача вимагати від відповідачів оплати займаного жилого приміщення та оплати наданих комунальних послуг, та в обов’язку відповідачів сплачувати вказані платежі.
Відповідно до ст.ст. 156 ЖК України власник зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Наявність заборгованості по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами відповідачів перед позивачем за період з 01.04.2009 р. по 01.08.2009 р. підтверджується розрахунком на суму 4630,15 грн. (а.с.7).
Проте, рішенням Солом’янського районного суду м. Києві від 28.11.2008 року, яке вступило в законну силу 11.02.2009 року, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 визнано такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1. Як вбачається з мотивувальної частини рішення вказані особи не проживали в спірному приміщенні з 1988 року (а.с.23-25).
Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь та самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, факт відсутності за місцем реєстрації ОСОБА_2, її малолітньої дитини ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не підлягає доказуванню, а тому дані особи не могли користуватися комунальними послугами, зокрема, водопостачання та квартплата, вартість яких визначається виходячи із кількості зареєстрованих осіб.
Вартість зазначених послуг згідно розрахунку дорівнює 3448,12 грн. (890,08+771,64+1786,4). А тому сума, що підлягає стягненню з відповідача складає суму ? частини від вказаної суми та вартості послуг теплопостачання і газопостачання (862,03+1256,82+294,16), що дорівнює 2413,01 грн.
Також з розрахунку вбачається, що відповідачем було сплачено суму в розмірі 400,00 грн.
Тобто стягненню з відповідача ОСОБА_4, як власника квартири, на користь позивача підлягає сума в розмірі 2013,01 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем при звернені до суду було сплачено судовий збір в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн., тобто мінімальна сума судових витрат, встановлена законодавством України, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат, оскільки вони не залежать від розміру позовних вимог, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 156,162 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 169, 199, 213, 214, 215, 224, 228, 373 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської у м. Києві ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської у м. Києві ради (р/р 2600957377 в ВАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478 код ЄДРРОУ 35756919) заборгованості по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами в сумі 2013,01 грн., а також суму сплачених судових витрат – 81,00 грн. Всього стягнути – 4507 (чотири тисячі п’ятсот сім) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: