Справа № 2а-1633/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Мицик Ю.С.
при секретарі – Дігтяр О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Голосіївського РУГУ МВС України старшого лейтенанта міліції Мельника Віктора Олексійовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА № 343799 від 25.07.2010 року та закриття провадження у справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що останній, будучи суб’єктом владних повноважень, 25 липня 2010 року незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., про що виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 343799. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало невиконання ним вимог п. 31.3 а), 32.1 правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), а саме те, що на думку відповідача, останній керував автомобілем, на якому було встановлене газобалонне обладнання без погодження з органами державтоінспекції. При цьому позивач вважав дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП незаконними. Зокрема, зазначив про те, що того дня він рухався по вулиці Голосіївській в м. Києві на автомобілі марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_1, яким перевозив пустий газовий балон для побутового використання, як вантаж, проте сам транспортний засіб не був обладнаний газобалонним оснащенням. Крім того, на думку позивача, протокол серії АА1 № 103477, складений на зовсім іншу людину, а тому не має жодного відношення до справи. З огляду на викладені обставини, вважав, що зазначену постанову було складено із значними процесуальними порушеннями, у зв’язку з чим просив її скасувати, провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Крім того пояснив, що відповідач не надав йому можливості викласти свої пояснення в письмовій формі, та не виконав ряд інших процесуальних дій, зокрема не викликав свідків, не зафіксував огляд автомобіля засобами відео-або фото фіксування тощо. Також звернув увагу суду на те, що в протоколі серії АА1 № 103477 відповідач вказав анкетні дані іншої особи – ОСОБА_3.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглядати справу у його відсутність, тому суд визнає причини неявки відповідача не поважними і вважає за можливе розглядати справу у його відсутність /а.с.11/.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
25 червня 2010 року відповідачем було винесено постанову відносно позивача за порушення «правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема: за встановлення газобалонного обладнання на транспортний засіб Мерседес д.н.з. НОМЕР_1, без узгодження з ДАІ /а.с. 5/.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, з копії протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що анкетні дані особи, що притягається до адміністративної відповідальності вказані не вірно, зокрема ім’я та по-батькові відповідача вказані як «ОСОБА_3», що ставить під сумнів іншу інформацію, що в ньому міститься і, на думку суду, не може бути доказом у справі.
Відповідно до 12.6. Інструкції № 1 підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 4.2. Інструкції № 1, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.
Відповідач не надав доказів про те, що ним вживались заходи щодо встановлення свідків порушення, яке нібито вчинив позивач, хоча останній одразу не визнав своєї вини, про що надав відповідні письмові пояснення, в яких зазначила, що під час складання протоколу в автомобілі була присутня ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі. Відповідно до п. 12.3. інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі – Інструкція № 1) від 26.02.2009 № 77, яка набрала чинності з 18.05.2009 року, оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі "Автомобіль" для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділу з адміністративної практики для реєстрації.
В матеріалах справи відсутні фото-або відео матеріали, отриманні за допомогою вищеперерахованих засобів, які б підтверджували факт встановлення та використання газобалонного оснащення на автомобілі, яким керував позивач, при тому що саме на відповідача, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень покладено обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а винесена ним постанова не може вважатися законною, тому остання підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що з адміністративного позову вбачається оскарження дій та рішення саме суб’єкта владних повноважень – відповідача інспектора ВДАІ Голосіївського РУГУ МВС України старшого лейтенанта міліції Мельника Віктора Олексійовича, а ВДАІ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві взагалі не є відповідачем по справі, а тому не повинно відповідати за даним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6 – 10, 14, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 256, 258, 268, 276, 278, 293 КУпАП, п. 16 п останови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» , суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АА № 343799 від 25 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.00 коп.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: