Справа № 2а-1178/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Мицик Ю.С.
при секретарі – Дігтяр О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 3 роти ДПС ОДДЗ м. Житомир прапорщика міліції Лавренюка Володимира Олександровича про скасування постанови серії АМ № 0281198 від 9 грудня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії АМ № 028198 від 9 грудня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, посилаючись на те, що відповідач, будучи суб’єктом владних повноважень незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., про що склав протокол про адміністративне правопорушення серії АМ № 007258 та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення АМ № 028198. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало перевищення швидкості, зазначеної пунктами 12.10 правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), зокрема, на думку відповідача, позивач, рухаючись на автомобілі «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 на 217 кілометрі автошляху Київ-Чоп у напрямку м. Києва перевищив встановлену швидкість 70 км/год на 27 км/год. Позивач вважав дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП незаконними. Зокрема, послався на те, що всупереч п. 1.2 Розпорядження МВС № 466 від 21.05.2009 року контроль за дотриманням водіями ПДР проводився з місця, закритого для візуального огляду учасниками дорожнього руху, без відповідного позначення та освітлення в темну пору доби, за несприятливих умов. Крім того, позивач зазначив, що швидкість вимірювалася приладом, який не був встановленим на штативі, що не виключало можливості вимірювання швидкості іншого, як попутного так і зустрічного транспорту. З огляду на викладені обставини, просив скасувати постанову серії АМ № 028198 від 09 грудня 2010 року та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач просив поновити йому строк на оскарження постанови, посилаючись на те, що він вже звертався до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом, проте ухвалою суду від 4 січня 2010 року, яку він не отримав, його позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 20 січня 2010 року. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року його позов було визнано неподаним та повернуто йому разом з додатками, який він отримав лише 25 березня 2010 року.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань від нього не надходило.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач не надав можливості позивачу викласти свої пояснення в письмовій формі, не допитав ОСОБА_4 , яка перебувала в автомобілі та могла дати пояснення, в якості свідка. Пояснив, що під час оформлення адміністративних матеріалів, відповідачем, на вимогу його довірителя було пред’явлено прилад для вимірювання швидкості «Беркут» № 0511019 з цифрою «97», який не було закріплено на штативі та не підключено до засобів фото- та відео фіксації, тому вказаний пристрій міг вимірювати швидкість іншого автомобіля, а отже докази, що саме позивач перевищив встановлену швидкість руху в матеріалах справи відсутні.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги не визнав повністю. Свої заперечення обґрунтував тим, що прилад «Беркут», яким було зафіксовано перевищення швидкості допущений до використання у підрозділах ДАІ МВС України і підтвердженням правопорушення є роздруківка фіксації порушення, яка по закінченню зміни зчитується за допомогою комп’ютерної техніки. Враховуючи те, що повноваження щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП покладені на працівників міліції і те, що постанова відносно ОСОБА_1 була ним винесена з дотриманням всіх вимог законодавства та ґрунтувалась на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні обставин справи, просив відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
9 грудня 2009 року відповідачем було винесено постанову, якою позивача було визнано винним у порушенні «правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) та вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. 00 коп. Так, згідно постанови 9 грудня 2010 року о 19 год. 35 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись на 217 км автошляху Київ-Чоп, в зоні дії дорожнього знаку «обмеження швидкості 70 км/год.»., перевищив швидкість на 27 км/год, зокрема рухався зі швидкістю 97 км/год. /а.с. 5/. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут № 0511019»
Відповідно до п. 12.3. інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі – Інструкція № 1 ) від 26.02.2009 № 77, яка набрала чинності з 18.05.2009 року, оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі "Автомобіль" для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділу з адміністративної практики для реєстрації.
Відповідно до ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п 12.1 інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26.02.2009 № 77, яка набрала чинності з 18.05.2009 року (далі – Інструкція № 1 ), фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та по можливості, водія, що знаходився за кермом.
Відповідно до 12.6. Інструкції № 1 підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Враховуючи те, що вимірювач швидкості «Беркут», не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису, підстави для винесення відповідачем постанови відносно позивача не мали місця.
При цьому суд оцінює критично посилання відповідача на звіт порушень швидкості № 1319, копію якого відповідач приєднав до своїх письмових заперечень, оскільки із даних, що в ньому міститься не вбачається, що перевищення швидкості, яке було зафіксовано 9 грудня 2009 року о 19-35 год. належить саме тому транспортному засобу, яким керував позивач.
Відповідно до п. 4.2. Інструкції № 1, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.
Враховуючи те, що позивач не визнав своєї вини та посилався під час оформлення матеріалів інспектором ДАІ на вище зазначені обставини, а також те, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивача і вважає за можливе покласти їх в основу постанови суду, оскільки відповідачем останні не спростовані. Крім того, суд вважає, що інспектором ДАІ не було виконано вимог інструкції та КУпАП, оскільки незважаючи на те, що позивач не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставилось йому за вину інспектор ДАІ не вжив заходів для забезпечення доказів, зокрема не допитав свідків, хоча зважаючи на час та місце складання протоколу та постанови мав можливість та повинен був це зробити.
Як вбачається з пояснень представника позивача та клопотання позивача від 29 березня 2010 року, останній звернувся до суду з позовною заявою в установлений Законом строк, проте ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 4 січня 2010 року його позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 20 січня 2010 року. Вказану ухвалу позивач не отримав, а тому не мав можливості усунути недоліки зазначені в ухвалі. Отже, строк на оскарження постанови позивачем було пропущено з поважної причини. Крім того, строки давності у відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України, підлягають застосуванню у випадку, якщо на цьому наполягає одна із сторін, на чому в свою чергу відповідача не наполягав.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а винесена ним постанова не може вважатися законною, тому остання підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6 – 10, 14, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 258, 268, 276, 278, 293 КУпАП інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі – Інструкція № 1 ) від 26.02.2009 № 77, яка набрала чинності з 18.05.2009 року, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АМ № 028198 від 9 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.00 коп.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП закрити, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: