Справа № 2-7686/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Мицик Ю.С.
при секретарі – Бачман Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку щомісячно. Свої вимоги мотивувала тим, що з червня 2009 року відповідач проживає окремо, участі у вихованні та утриманні дитини не приймає. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити. Пояснила, що на даний час вони з відповідачем проживають разом, останній приймає участь у вихованні дитини та надає матеріальну допомогу, але в не достатньому розмірі. При цьому зазначила, що крім витрат, необхідних для забезпечення нормального існування та розвитку дитини, періодично виникають витрати пов’язані з лікуванням доньки, оскільки вона має хворобливий стан здоров’я. Пояснила, що перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, у зв’язку з чим не має можливості на даний час забезпечувати себе та доньку самостійно. З огляду на викладені обставини просила задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частки від доходу. Пояснив, що надає матеріальну допомогу матері похилого віку та молодшій сестрі, оскільки є єдиним годувальником в сім’ї. Зазначив, що займає посаду інспектора патрульної служби, отримує середньомісячну заробітну плату в розмірі 1 500 гривень, тому задоволення позову в повному обсязі суттєво погіршить його матеріальний стан та позбавить можливості виконувати свої обов’язки по відношенню до членів своєї родини.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, під час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 /а.с.4/.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач має нормальний стан здоров’я, працює інспектором патрульної служби Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, отримує середньомісячний доход в розмірі 1500 гривень, аліменти на користь інших осіб не сплачує, не має стягнень по виконавчим документам .
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а обов’язок по утриманню дитини покладається рівною мірою на обох батьків.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст.183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінує докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач заперечував проти стягнення з нього аліментів в заявленому в позові розмірі, посилаючись на те, що на його утриманні перебуває матір похилого віку та молодша сестра.
Враховуючи те, що законодавець встановив імперативне правило, відповідно до якого доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, які не тільки не підтверджуються жодними фактичними даними, а й потребують самостійного доказування, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо наявності на його утриманні інших членів родини не заслуговують на увагу. Крім того, та обставина, що відповідач допомагає своїм родичам не може свідчити про те, що відповідач їх повністю утримує.
З тих же підстав, суд не може прийняти до уваги пояснення позивача щодо значних витрат на періодичне лікування доньки та спеціальний режим її харчування, оскільки належних доказів на підтвердження вже понесених останньою витрат, а також їх необхідність у майбутньому, до суду надано не було.
Також позивач, при обґрунтуванні розміру аліментів послалась на те, що перебуває в декретній відпустці, проте враховуючи положення ст. 84 СК України, остання не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про стягнення таких коштів на своє утримання до досягнення дитиною трьох років.
Тому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу відповідача щомісячно.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Також, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. При цьому якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, ці витрати стягуються з другої сторони.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212-218, 367 ЦПК України та ст.ст. 180-183, 191 СК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Умань, Черкаської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 9 серпня 2010 року та до повноліття доньки.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Умань, Черкаської області на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: