Справа № 2-5556/10

   У Х В А Л А

   І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року  Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого -  судді             Мицик Ю.С.

при секретарі -                       Дігтяр О.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засідання в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ СК «Партнер» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ СК «Партнер» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

20 вересня 2010 року в попередньому судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_3 заявила клопотання про забезпечення позову, в якому просила накласти арешт у межах ціни позову на транспортний засіб Мазда 3, д.н. НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві приватної власності. При цьому представник позивача послалася на те, що відповідач ухиляється від виконання зобов’язань по відшкодуванню шкоди, у зв’язку з чим у неї є підстави стверджувати, що за час розгляду справи в суді, остання здійснить відчуження належного їй майна, що унеможливить виконання рішення суду.

Вислухавши думку представника позивача, яка просила клопотання задовольнити, відповідача, яка заперечувала проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що вимога про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 1 та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову не може бути спрямованим на безпідставне обмеження конституційних прав, зокрема, права власності. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В матеріалах цивільної справи та поданої заяви про забезпечення позову відсутні  докази, які б свідчили про те, що відповідач вживає активних заходів щодо відчуження належного йому майна: веде переддоговірну діяльність, укладає попередні договори, або просто розшукує потенційних покупців, розміщуючи об'яви та реклами в засобах масової інформації.

Викладене свідчить про те, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, які не можуть бути покладеними в обґрунтування ухвали про забезпечення позову.

На підставі вище наведеного та керуючись ст. 151 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ СК «Партнер» про відшкодування шкоди, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький  районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено  без участі особи,  яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: