Справа № 2-1784/10

 Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді Мицик Ю.С.

при секретарях – Дігтяр О.В., Бачман Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

5 листопада 2009 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача  аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчатись, в розмірі 1/5 частки від усіх видів його доходу. При цьому, обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва з відповідача стягувалися аліменти на її користь на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 17 жовтня 2006 року в розмірі 1/5 частки його заробітку (доходу) до 30 червня 2009 року, тобто до закінчення навчального року за укладеною угодою. Послалася на те, що їх спільна дочка продовжує навчатися до 31 липня 2010 року, а тому просила стягнути аліменти з дня подання позову до закінчення навчання донькою.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Крім того пояснила, що донька навчалася до 31 липня 2010 року в Київському міському педагогічному університеті імені Б.Д.Грінченка на п’ятому курсі за спеціальністю «Інформатика» на денній формі.  Також позивач зазначила, що хоча донька й  навчалася на бюджетній формі навчання, весь тягар по її утриманню, зокрема:  витрати на проїзд, одяг, харчування, лікування, оздоровлення, придбання підручників та канцелярських приладів вона несла самостійно. Просила суд врахувати, що донька навчалася на факультеті інформатики, у зв’язку з чим великі кошти витрачалися на оплату послуг «Інтернет». Також позивач зазначила, що відповідач працює, а тому, на її думку, має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі, заявленому у позові.

Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не просив відкласти розгляд справи. Згідно протоколу судового засідання від 30 травня 2010 року Лабитнангського міського суду Ямало-Ненецького автономного округу, в складі головуючого судді Подгорного О.А. при секретарі Інкіної К.А. був допитаний відповідач, який позов не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що з нього вже стягуються аліменти з 17 жовтня 2006 року по 30 червня 2009 року, які він сплачує. Крім того, останній послався на те, що в нього виникає сумнів, щодо довідки з місця навчання спільної доньки. Просив суд звернути увагу на те, що він з серпня по листопад 2009 року не працював, у зв’язку з відсутністю посад в м. Лабитнанги та на те, що донька навчається безкоштовно, у зв’язку з чим не потребує додаткових фінансових витрат, а його матеріальний стан, на даний час не дозволяє сплачувати аліменти в розмірі ј частки та утримувати іншу сім’ю.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та протокол судового засідання, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого відділом РАГС Ленінського РВК м. Києва /а.с. 5/.

Згідно довідки Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка № 119 від 1 вересня 2009 року, ОСОБА_3 в період з 1 вересня 2009 року по 31 липня 2010 року навчалася на п’ятому курсі за спеціальністю «Інформатика» на денній формі  навчання, місцевого бюджету /а.с. 3/.

Згідно  довідки № 02/5-14 від 30 березня 2010 року відповідач працює на посаді провідного спеціаліста сектору життєзабезпечення та ресурсів МУ «Управління освіти Адміністрації міста Лабитнанги» з 14 грудня 2009 року /а.с. 29/.

Згідно довідки про доходи № 1 від 29 березня 2010 року, відповідач за січень-березень 2010 року отримав доход в розмірі 94 295, 87 рублів /а.с. 26/.

Згідно  свідоцтва про народження від 6 січня 1993 року, відповідач має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який навчається в 11 і/х класі середньої загальноосвітньої школи № 3 з поглибленим вивченням окремих предметів, що підтверджується довідкою № 265 від 29 березня 2010 року /а.с. а.с. 30-31/.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно до абз. 1 п. 20 ППВСУ № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

  Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінує докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того,  відповідно до положень ч. 4 ст. 212 ЦПК України результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.  

Позивач наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та просила стягнути аліменти на дитину, яка продовжувала навчання до 31 липня 2010 року.

Проте, як вбачається з диплому НОМЕР_2  виданого ректором Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка, ОСОБА_3 закінчила навчання 30 червня 2010 року з відзнакою. Враховуючи те, що законодавець встановив імперативне правило, відповідно до якого доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, які не тільки не підтверджуються жодними фактичними даними, а й потребують самостійного доказування, а також те, що усі обставини, які становлять предмет доказування, мають бути підтверджені визначеними у ч. 2 ст. 57 ЦПК України засобами доказування, суд дійшов висновку, що доводи позивача в цій частині не заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що спільна донька сторін проживає з позивачем, навчалася у період з 1 вересня 2009 року по 31 червня 2010 року, у зв’язку з чим потребувала матеріальної допомоги, оскільки не працювала та не могла самостійно себе забезпечувати і весь обсяг обов’язків, пов’язаних з навчанням дитини, проїздом, харчуванням, купівлею підручників, канцелярських приладів та одягу /а.с. а.с. 37 - 45/, що потребувало не тільки фізичних, а й моральних зусиль, були покладені на позивача, що ставить сторін у не рівні умови.

Відповідач в свою чергу працює, має на утримання неповнолітнього сина від іншого шлюбу, проте не надавав добровільно позивачу допомоги на утримання спільної доньки.

 В судовому засіданні не встановлено, що відповідач страждає на будь-які захворювання .

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно , починаючи з 5 листопада 2009 року і до припинення навчання у вищому навчальному закладі, зокрема до 30 червня 2010 року.

Крім того, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. При цьому якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, ці витрати стягуються з другої сторони.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212 – 218, 367 ЦПК України та ст.ст. 180, 182, 191, 199-200 СК України, суд -

                      В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця стм. Летичів, Хмельницької області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно , починаючи з 5 листопада 2009 року і до припинення навчання у вищому навчальному закладі, зокрема до 30 червня 2010 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця стм. Летичів, Хмельницької області на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. 00 коп.

Рішення  суду  набирає  законної  сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому  засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: