№2-5711/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 вересня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді         Мицик Ю.С.

при секретарі             Дігтяр О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб з відповідачем та стягнути з нього аліменти на неповнолітню дитину, мотивуючи свої вимоги тим,  що спільне життя не склалося через різні погляди на шлюб та сім’ю, постійні сварки та суперечки. На час подання позову вони з відповідачем вже рік проживають окремо та не ведуть спільне господарство. Зазначила, що за весь час їх окремого проживання відповідач коштів на утримання дитини, яка залишилася проживати з нею, не надавав, тому вона бажає стягувати з відповідача аліменти в розмірі 20% від всіх видів його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги в частині розміру аліментів змінила та просила стягувати з відповідача на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх видів його доходів щомісячно. Зазначила, що з травня 2009 року вони з відповідачем проживають окремо, з того ж часу не ведуть спільне господарство та не підтримують шлюбні відносини. Почуття любові та поваги до відповідача вона втратила, а тому вважала, що подальше збереження сімейних відносин суперечить її інтересам. Також пояснила, що за домовленістю з відповідачем їх спільний син залишився проживати з нею, однак систематичної матеріальної допомоги на його утримання відповідач не надає, а вона, в свою чергу, не має змоги забезпечити самостійно собі та дитині належний рівень життя, оскільки її заробітна платня складає  приблизно 2 600 гривень на місяць.

Відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення. Підтримав пояснення позивача, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги. Зазначив, що не втратив почуття любові і поваги до позивача, проте з огляду на те, що остання наполягає на розірванні шлюбу, не заперечував проти задоволення позову в цій частині. Крім того, не заперечував проти стягнення з нього аліментів в розмірі, зазначеному в позові.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 3 вересня 2005 року. Від шлюбу мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.а.с. 6-7/.  

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони подружніх стосунків не підтримують з травня 2009 року, з того ж часу не ведуть спільне господарство, проживають окремо, сім’я існує формально, взаєморозуміння між сторонами  відсутнє, намагання суду примирити подружжя успіху не мали.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що сім’я фактично розпалась, подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї неможливе. Наведені обставини мають істотне значення для позивача та дитини і є підставою для розірвання шлюбу.  

Стосовно другої позовної вимоги щодо стягнення аліментів, суд приходить до висновку про те, що і вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно положень ст. 183 цього ж кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

У судовому засіданні було встановлено, що спільна дитина сторін проживає з матір’ю, позивачем по справі, що було визнано сторонами в судовому засіданні, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Судом достовірно встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом з позивачем, остання самостійно несе витрати пов’язані з утриманням сина, відповідач, в свою чергу, має нормальний стан здоров’я, не працює, хоча не позбавлений права офіційно зареєструватися, як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю,  аліменти на користь інших осіб не сплачує, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, а тому  може забезпечувати на рівні з позивачем найкращі інтереси дитини, оскільки як вбачається з вище наведеного, значний обсяг обов’язків, пов’язаних з утриманням, за необхідності лікуванням та вихованням дитини, що потребує не тільки фізичних, а й моральних зусиль, покладені на позивача, що ставить сторін у не рівні умови.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те,  що вказаний розмір аліментів відповідає інтересам спільного сина сторін, а тому вимоги позивача і в цій частині законні та обґрунтовані і за таких обставин підлягають задоволенню .

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Крім того, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. При цьому якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, ці витрати стягуються з другої сторони.

Керуючись ст. ст. 15, 57, 60, 88, 209, 212-218, 367 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 3 вересня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, актовий запис № 272.

Після розірвання шлюбу залишити  прізвище позивачу – ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Н.Каховка, Херсонської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 травня 2010 року та до повноліття сина.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Н.Каховка, Херсонської області на користь держави – судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн. 00 коп.

Рішення  суду  набирає  законної  сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому  засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: