Справа 2-25\10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2010 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді Фрич Т.В.
при секретарі - Московко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними та позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_7, приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання права власності на спадкове майно.
В С Т А Н О В И В:
07.12.2006 року заступник прокурора Дарницького району м.Києва звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, де є треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Андрушко Н.П. про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, мотивуючи свої вимоги тим, що до прокуратури Дарницького району м.Києва звернулась ОСОБА_8, яка була призначена опікуном ОСОБА_1, з заявою щодо порушення права власності її сина на квартиру АДРЕСА_1. Після проведеної перевірки було встановлено, що 01.08.2003 року ОСОБА_1 придбав у власність квартиру АДРЕСА_1. З серпня 2003 р. по 05.10.2005 р. він проживав у даній квартирі, а оригінал свідоцтва про право власності на квартиру він віддав своїй матері на зберігання. 05.05.2005 р. ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних стосунків умисно спричинив ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких наступила смерть останньої. З 18.10.2005 р. до 14.03.2006 р. він утримувався під вартою, постановою Подільського районного суду м.Києва від 14.03.2006 р. до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню з суворим наглядом в примусовому порядку, оскільки на період часу до якого відносяться інкриміновані йому дії, а також на момент розгляду справи в суді ОСОБА_1 виявив ознаки хронічного психічного захворювання і за своїм станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, проведеною перевіркою було встановлено, що в час коли ОСОБА_1 знаходився під вартою, 13.01.2006 р. приватним нотаріусом Андрушко Н.П. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Даний договір був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Після чого 10.02.2006 р. приватним нотаріусом Криворучко В.П. посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Згідно реєстраційного посвідчення виданого Київським БТІ від 22.02.2006 р. вказана квартира належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. В зв»язку з чим прокурор звернувся з даним позовом до суду та просив визнати договори купівлі-продажу вищевказаної квартири недійсними, оскільки вони укладені з порушенням норм чинного законодавства. В подальшому прокурор доповнив свої позовні вимоги в частині того що вважає, що безпосереднім позивачем по справі є ОСОБА_1, оскільки в даний час він перебуває на лікуванні в психіатричній лікарні з суворим наглядом МОЗ України та самостійно не може захищати свої права та інтереси. Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва інтересів громадянина в суді є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захищати свої порушені права та інтереси. Крім того до справи було залучено в якості відповідача ОСОБА_3, та в якості третьої особи приватного нотаріуса Криворучко В.П.
Крім того, третя особа: ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, 3-і особи: ОСОБА_7, приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. та Андрушко Н.П., КМБТІ про визнання права власності на спадкове майно. Мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1, яка належала її батькові ОСОБА_1 була незаконно продана. Однак на момент набуття права власності на спірну квартиру ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, а тому вона є спільною сумісною власністю подружжя. Тобто на момент набуття права власності на спірну квартиру ОСОБА_9 стала власником 1\2 частини квартири за законом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. А ОСОБА_1 з серпня 2003 і до 05.10.2005 р. проживав у квартирі АДРЕСА_1, а з 05.10.05. по 14.03.2006 р. він знаходився під вартою. ОСОБА_1 на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_2 не проживав з спадкодавцем, а був тільки зареєстрований, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався. А вона прийняла спадщину від своєї померлої матері, в тому числі 1\2 частину спірної квартири. Оскільки спірна квартира була незаконно продана, тому вона позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування. В зв»язку з чим звернулась до суду з даним позовом і просить суд визнати за нею право власності на 1\2 частину вищевказаної квартири.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та спросив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позов ОСОБА_6 також підтримав, не заперечував проти його задоволення.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_10 позовні вимоги не визнали, оскільки вважають, що позов є безпідставним та недоведеним, захищаючи права ОСОБА_1, порушуються його права. Позов ОСОБА_6 також не визнають, з тих же підстав. Просили відмовити в задоволенні позову прокурора Дарницького району м.Києва та позову ОСОБА_6
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. пояснила, що вона посвідчувала договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, всі дії вчиняла відповідно до «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Перевірила всі необхідні документи, ніяких сумнівів у неї не виникло, тому посвідчила вищевказаний договір. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір підписували добровільно, в її присутності кошти не передавалися, оскільки пояснили, що розрахунок за квартиру вже проведений.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. також пояснив, що він посвідчував договір купівлі продажу спірної квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 10.02.2006 року. Спочатку учасники правочину підписали попередній договір, а потім договір купівлі-продажу. Ніякі документи у нього не викликали підозри, в його присутності грошові кошти не передавались, оскільки сторони пояснили, що вже розрахувались. Позов визнав.
Представник ОСОБА_6 – ОСОБА_11 позовні вимоги, щодо визнання права власності на спадкове майно підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві також просив суд задовольнити позов прокурора.
Третя особа ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_12 позов ОСОБА_6 визнали частково, а саме в частині визнання права власності на 1\4 частину спірної квартири, оскільки вважають, що ОСОБА_1 фактично проживав у цій квартирі та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9, а злочин відносно неї він вчинив, перебуваючи в стані неосудності.
Вислухавши прокурора, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_13, приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право власності, яке видане 01.08.2003 року Головним управлінням житлового забезпечення КМДА, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 \а.с.20\.
Згідно договору купівлі-продажу від 13.01.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П., вищевказана квартира була продана ОСОБА_3 \а.с.24\.
Після чого, 10.02.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. \а.с.16-17\.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних відносин умисно спричинив ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких наступила смерть останньої. Згідно постанови Подільського районного суду м.Києва від 14.03.2010 року до ОСОБА_1 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню з суворим наглядом в примусовому порядку. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких наступила смерть останньої, однак вказаний злочин вчинений ним в стані хронічного психічного захворювання. \а.с.9\.
Згідно довідки начальника Київського СІЗО, ОСОБА_1 перебував в Київському СІЗО з 18.10.2005 року по 14.04.2006 р. За час перебування був етапований у зв»язку з проведенням експертизи до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи двічі: 10.11.2005 р. вибув, 10.11.2005 року повернутий, 01.12.2005 р. – вибув 10.01.2006 р. повернутий. 14.04.2006 р. вибув до Дніпропетровського СІЗО.\а.с.37\. Крім того рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24.04.2007 року, яке вступило в законну силу, ОСОБА_1 визнано недієздатним, також з даного рішення вбачається, що відповідно до акту №5 від 05.01.2006 р. комплексної психолого-психіатричної стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 страждає хронічним маячним розладом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару належить власникові. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог , які встановлені ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що договір - купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 від 13.01.2006 р. був укладений без відома власника – тобто ОСОБА_1, оскільки на той період часу він перебував під вартою в Київському СІЗО та фактично 16.01.2006 року не виїжджав із СІЗО і не міг підписувати даний договір. Крім того, він на той час страждав психічним захворюванням, не міг усвідомлювати своїх дій та вільно виражати свою волю.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаний договір купівлі-продажу порушує право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру та суперечив його волевиявленню, щодо відчуження житла, оскільки він не мав такого наміру і відповідно не отримував кошти за продану квартиру.
Відповідно до ст. 203 ч.2-3 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Тому договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 необхідно визнати недійсним.
З тих же підстав необхідно визнати недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. від 10.02.2006 року,оскільки право власності на спірну квартиру перейшло до ОСОБА_3 незаконним шляхом.
Відповідно до ст. 216 ч.1 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі –відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, що існують на момент відшкодування.
Тому необхідно при визнанні правочину недійсним повернути сторони у попередній стан. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість квартири, згідно договору.
Крім того судом встановлено, що згідно довідки про сплату повної вартості об»єкту нерухомості ОСОБА_1, згідно Генеральної угоди дольової участі в будівництві від 28.05.2002 р. № 104-Ф-41\1Б повністю провів оплату за 1-о кімнатну квартиру в розмірі 101601,00 грн. за адресою: АДРЕСА_1 \а.с.19\. На час набуття права власності на дану квартиру перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 \а.с.121\
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку.
Таким чином на момент набуття права власності на спірну квартиру ОСОБА_9 стала власником 1\2 частини спірної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.\а.с.123\.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Спадкоємцями першої черги в даному випадку є ОСОБА_1 та їх донька ОСОБА_6, 07.10.1990 р.н.\а.с.120\. Тому фактично спадковим майном є 1\2 частина квартири АДРЕСА_1. Крім того судом встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав у вищевказаній квартирі, тому фактично прийняв спадщину та має право на 1\4 частину спірної квартири, яка належала померлій ОСОБА_9
Відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.
Як вбачається з матеріалів справи, смерть ОСОБА_9 наступила в результаті нанесення їй тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, від яких вона померла, проте даний злочин він вчинив перебуваючи в стані хронічного психічного захворювання.\а.с.9\. Однак необхідно врахувати те, що за своїм психічним станом ОСОБА_1 не усвідомлював протиправність своїх дій, а тому в його діях відсутній умисел як форма вини, в вз»язку з чим він не може бути позбавлений такого права.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_6 щодо визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 підлягає задоволенню частково, а саме на 1\4 частину зазначеної квартири.
Також підлягають задоволенню вимога, з приводу стягнення з відповідача ОСОБА_3 судового збору в сумі 1700 грн.
Керуючись ст.ст. 203, 215, 319, 658,1261,1268 ЦК України, ст.60 СК України, ст..ст.10,11, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК, суд
В И Р І Ш И В :
Позов прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними задовольнити повністю; позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_7, приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна" про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.01.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.01.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Сторони повернути в первісний стан.
Повернути у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 308644 гривні. / триста вісім тисяч шістсот сорок чотири гривні/.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Зобов»язати КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна" зареєструвати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1700 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Справа 2-25\10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/вступна та резолютивна частини рішення/
21 вересня 2010 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді Фрич Т.В.
при секретарі - Московко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними та позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_7, приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання права власності на спадкове майно.
В И Р І Ш И В :
Позов прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними задовольнити повністю; позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_7, приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Андрушко Н.П. та Криворучко В.П., КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна" про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.01.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.01.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Сторони повернути в первісний стан.
Повернути у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 308644 гривні. / триста вісім тисяч шістсот сорок чотири гривні/.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Зобов»язати КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна" зареєструвати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1700 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: