Судове рішення #11734950

   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ


Справа № 22ц–4758/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія:      5, 37 Колода Л.Д.

                  Доповідач в апеляційній

інстанції Сіренко Ю.В.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого Ювшина В.І.

суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.

при секретарі

з участю:

позивачки

представника позивачки

відповідачки

представника відповідачки Наконечній М.М.

ОСОБА_6.

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9


           розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про визнання права власності, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  –

                         

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6. звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_8, посилаючись на те, що 29 березня 2005 року ОСОБА_10 уклав з нею договір довічного утримання та передав їй у власність належну йому на праві приватної власності 18/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 в м.Черкаси.  Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 7 лютого 2008 року за нею також визнано право власності на спадкове майно, яке складається з 7/25 частин надвірних споруд, а саме: сараю літ. Д, Е, вбиральні літ. Г, погребу літ. Б, сараю, літньої кухні літ. В, в, в-1, що знаходяться по АДРЕСА_1 в          м. Черкаси.

За договором дарування від 6 липня 1993 року ОСОБА_10 подарував ОСОБА_8 7/25 частини будинку, що належали йому на праві власності та знаходиться за адресою      м. Черкаси, АДРЕСА_1.  

    У 2006 році між нею і відповідачкою виник спір про визначення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою, який розглядається  Придніпровським районним судом м. Черкаси.

          Під час розгляду зазначеної справи ОСОБА_8 виготовила технічний паспорт від 3 березня 2009 року на належну їй частину будинку. В технічному паспорті до надвірних споруд, окрім зазначених в технічному паспорті від 4 травня 1993 року, на підставі якого визначалась наявність спадкового майна, включено: вигрібну яму вартістю 1249 грн. ( №4 по експлікації земельної ділянки у технічному паспорті ОСОБА_8 від 03.03.2009 року.); трубопровід вартістю 1525 грн. ( №3а по експлікації земельної ділянки у технічному паспорті ОСОБА_8 від 03.03.2009 року); ворота вартістю 1255 грн. (№2 по експлікації земельної ділянки у технічному паспорті ОСОБА_8 від 03.03.2009 року).

Зазначене майно існувало на день відкриття спадщини - 11 вересня 2005 року, але не було включене до спадкового майна через те, що його наявність не була зафіксована в технічному паспорті.

Під час розгляду у суді земельного спору ОСОБА_8 висловила свої претензії на  вигрібну яму, вимагаючи визначення такого порядку користування земельною ділянкою, який дасть їй можливість доступу до вигрібної ями.

Оскільки право власності на частину вищевказаного спадкового майна (вигрібну яму, трубопровід, ворота) в установленому порядку не визначено, позивачка вважає, що за нею необхідно визнати право власності на нього в судовому порядку.

8 квітня 2002 року ОСОБА_10 склав заповіт, за умовами якого заповідав їй все належне йому майно на день смерті. Названий заповіт ніким не оспорений і не спростований.

ОСОБА_6. прийняла спадщину в повному обсязі, оскільки постійно проживає в будинку по АДРЕСА_1 в м. Черкаси з 1996 року по даний час, проживала разом зі спадкодавцем на день його смерті, постійно користується спірним майном і підтримує його в належному стані.

Обставини її постійного проживання і прийняття спадщини встановлені рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 7 лютого 2008 року.

Під час провадження у справі про визначення порядку користування земельною ділянкою, встановлено, що ОСОБА_8 вимагає розподілу земельної ділянки з виділенням частини ділянки в загальне користування з метою доступу до питної колонки, яка є їх спільною власністю, що створює труднощі у визначенні варіантів розподілу.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду, якщо річ є неподільною, спільне користування і володіння є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам власника. Питна колонка є неподільною річчю, її вартість є незначною. Відповідачка ОСОБА_8 не проживає в будинку по АДРЕСА_1 в м. Черкаси, не користується належним їй майном, не сплачує за користування водою. Всі витрати по уриманню спірного майна несе позивачка, а відповідачка не потребує частини у спільній власності у вигляді 1\2 частини колонки. Припинення права власності відповідачки на 1\2 частину колонки не завдасть їй шкоди.  

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_10 та складається з вигрібної ями, вартістю 1249 грн., трубопроводу, вартістю 1525 грн., воріт, вартістю 1255 грн. Визнати за нею право власності на питну колонку №3, зобов'язавши її сплатити ОСОБА_8 половину її вартості. Судові витрати в справі просила покласти на відповідачку.

ОСОБА_6. та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні уточнили позовні вимоги та просили стягнути з ОСОБА_6. на користь ОСОБА_8 Ѕ частину вартості водоколонки в сумі 153 грн. 50 коп., оскільки її інвентарна вартість становить 307 грн. Інші позовні вимоги підтримали.

Рішенням Придніпровсього районного суду м.Черкаси від 13 травня 2010 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6. право власності на 18/25 частини вимощення № 1, до якого належать яма вигрібна № 4, трубопровід № 3а, ворота № 2, розташованих в будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовлено.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на 7/25 частин вимощення №1, до якого належать яма вигрібна №4, трубопровід №3а, ворота №2, розташованих в будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 в м.Черкаси

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6. судові витрати в сумі 123 грн. 12 коп.

ОСОБА_6. на дане рішення подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, порушує питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд установив, що позивачці ОСОБА_6. на праві власності належить 18/25 частин жилого будинку та 100% надвірних споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 в м.Черкаси. Право власності виникло на підставі договору довічного утримання від 29 березня 2005 року та рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 7 лютого 2008 року.

Відповідачці ОСОБА_8 на праві власності належить 7/25 частин зазначеного жилого будинку, які складаються з приміщень 1-4, жилого будинку, частини огорожі, частини відмостки, Ѕ частини водоколонки. Право власності виникло на підставі договору дарування від 6 липня 1993 року.

ОСОБА_8 3 березня 2009 року виготовила технічний паспорт на належну їй частину будинку відповідно до якого до надвірних споруд, крім зазначених в технічному паспорті від 4 травня 1993 року, на підставі якого визначалася наявність спадкового майна ОСОБА_10, включено: вигрібну яму, трубопровід та ворота, які існували на час отримання сторонами у власність частин будинку.  

Зважаючи на це, висновок суду про те, що спірне майно повинно належати сторонам на праві власності у частках, пропорційно до їх часток у будинку є правильним, оскільки відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Висновок суду про відмову у частині позовних вимог про припинення права власності ОСОБА_8 на Ѕ частину питної колонки №3 та визнання права власності на цю колонку за ОСОБА_6. колегія суддів судової палати вважає правильним.

Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З цього приводу суд встановив, що зазначені умови для припинення права ОСОБА_8 на Ѕ частку водоколонки відсутні і в разі припинення такого права відповідачка буде позбавлена власності, що належить їй по договору дарування та буде також позбавлена можливості користуватися питною водою.

Оскільки відповідачці належить Ѕ частина питної колонки, то рішення суду про часткове задоволення позову у цій частині та визнання права власності на Ѕ частину цієї колонки за позивачкою є правильним.

 Наведене свідчить, що судове рішення є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх.

  У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, носять суб’єктивний характер, ґрунтуються на неправильному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не дають підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати -

                    у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 травня 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

           Головуючий         /підпис/                                                          

           Судді             /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                                Ю.В. Сіренко                                                            

                                                                                               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація