АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6875/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 46, 48 Клочко О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення утримання аліментів, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про припинення утримання аліментів, мотивуючи тим, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 січня 2008 року, з нього стягнуто аліменти на утримання його бувшої дружини ОСОБА_7 в розмірі ј частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, починаючи з 03 грудня 2007 року.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29 грудня 2008 року його визнано таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме АДРЕСА_1, яку він особисто отримав на сім’ю складом 4 особи.
Він є пенсіонером, ніде не працює та має ряд захворювань, таких як: стенокардія, гіпертонічна хвороба 2 ступеню, кардіосклероз, кісту лівої нирки, що зумовлює постійне лікування та придбання ліків. Його пенсія складає 2 000 грн., з яких: на придбання ліків він витрачає в середньому по 300 грн. на місяць, в розмірі 500 грн. він сплачує аліменти. В зв’язку з позбавленням права користування квартирою, він змушений винаймати квартиру розмір плати за яку складає 1 000 грн.
В той же час ОСОБА_7 розпоряджається житлом, має пенсію та проживає разом із сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочкою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які поділяють побутові витрати матері.
З 1996 року по 2001 рік відповідачка працювала за кордоном, а тому має заощадження.
Просив припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_7
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким встановити розмір аліментів на утримання ОСОБА_7 не більше семи відсотків від отримуваної ним пенсії. Вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення осіб, які з‘явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає що суд ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка продовжує потребувати матеріальної допомоги, а позивач не надав суду доказів того, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на користь відповідачки змінився його майновий стан і він не спроможний надавати останній матеріальну допомогу.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Ч. 3 ст. 82 СК України передбачає, що право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинено за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1/ одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2/ платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_7 з 01.08.2005 року є інвалідом 2 групи загального захворювання, її працездатність не поновилась і вона потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_6 має можливість надавати матеріальну допомогу останній.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта про те, що він в даний час не має можливості надавати ОСОБА_10 матеріальної допомоги, оскільки сам хворіє та несе значні витрати на придбання ліків, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 хворіє протягом тривалого часу /виписки з історії хвороби за 1993 рік, 2006 рік/ і дані обставини були враховані судом при ухваленні рішення від 30 січня 2008 року про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_10
Також не можуть бути враховані колегією суду доводи апелянта про те, що він неспроможний надавати відповідачці матеріальну допомогу, оскільки рішенням суду від 29 грудня 2008 року був позбавлений права користуватися АДРЕСА_1 в м. Черкаси та за оренду житла щомісячно сплачує 1000 гривень, оскільки із матеріалів справи вбачається, що дія договору оренди від 02 березня 2009 року закінчилася в січні 2010 року / а.с. 10/, в період його дії відповідно до виписок із історії хвороби / а.с. 17, 18/ позивач проживав за іншою адресою, в саме по АДРЕСА_2 в м. Черкаси.
Колегія суддів не може вирішувати вимогу позивача про зменшення розміру сплачуваних аліментів на користь ОСОБА_10 викладену в апеляційній скарзі, оскільки така вимога в ході розгляду справи судом першої інстанції останнім не ставилась. А ставлячи в апеляційній скарзі питання про скасування рішення суду та встановлення розміру аліментів у процентному відношення до його доходів, ОСОБА_6 фактично визнає, що відповідачка потребує матеріальної допомоги, а він має можливість її надавати, але в меншому розмірі ніж визначена рішенням суду від 30 січня 2008 року.
Виходячи із викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, були предметом розгляду суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення утримання аліментів – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів після її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І.Гончар