АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6666/2010
Категорія 48 Головуючий по 1 інстанції
Соколишина Л.Б.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі
головуючого: Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі Наконечній М.М.
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та пені, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, посилаючись на те, що рішенням Смілянського міського суду Черкаської області від 29.11.1999 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше ніж по Ѕ частині неоподаткованого мінімального доходу громадян щомісяця, починаючи з 23.11.1999 року і до повноліття дитини. Проте, відповідач починаючи з травня 2009 року по квітень 2010 року ухиляється від добровільної сплати аліментів, внаслідок чого утворилася заборгованість по несплаті аліментів за вказаний період в сумі 3 765,66 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості по аліментах, виданими державним виконавцем ДВС Смілянського МРУЮ від 23.04.2010 року. З таких підстав ОСОБА_4 просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів сплати аліментів в сумі 7 828 грн. 95 коп. та за період з травня 2009 року по квітень 2010 року, витрати на правову допомогу адвоката в сумі 400 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні ОСОБА_4 зменшила розмір позовних вимог, відмовившись від стягнення з відповідача неустойки за серпень-вересень 2009 року до 6 134 грн. 43 коп.
ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та пені, посилаючись на те, що він являється інвалідом ІІ групи та не повинен сплачувати ні заборгованості по аліментах, ні неустойку за несвоєчасну сплату аліментів, так як отримує пенсію по інвалідності розміром 1 181 грн., тому не може сплатити заборгованість по аліментах та просить суд повністю звільнити від сплати заборгованості по аліментах, пені, а всього в сумі 7 828 грн.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2010 року первісний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3 000 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів, 550 грн. судових витрат, а всього в сумі 3 550 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Звільнено ОСОБА_6 від заборгованості по сплаті аліментів за період з травня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 3 765 грн. 66 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2010 року скасувати в частині звільнення ОСОБА_3 від заборгованості по сплаті аліментів за період з травня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 3 765 грн. 66 коп. та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог про звільнення від заборгованості по сплаті аліментів, вважаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів переходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Рішення суду оскаржується лише в частині часткового задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про часткове звільнення від заборгованості по аліментах та сплати неустойки на суму 3765 гривень 66 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах за період з травня 2009 року по квітень 2010 року на суму 3765 гривень 66 коп., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність звільнення від сплати заборгованості по аліментах та сплати неустойки за зазначений період, так як заборгованість платника аліментів ОСОБА_3 виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою, що має істотне значення для справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. за N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості (п. 22).
Встановивши, що тяжке захворювання ОСОБА_3 та встановлення йому другої групи інвалідності явилось істотною обставиною, що потягло виникнення заборгованості, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове звільнення його від сплати заборгованості по аліментах та неустойці.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 зловживає спиртними напитками, що явилось причиною виникнення заборгованості по аліментах, не є доведеним, так як він на обліку в нарколога не перебуває, згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 21.08.2008 року ознак наркологічного захворювання не виявляє, даний сертифікат є дійсним до 21.08.2011 року (а.с.45). Також ОСОБА_3 заперечує свій стан алкогольного сп’яніння в наданих зображеннях на фотографіях, пояснюючи свій стан на фотографії захворюванням. Ніякі наркологічні дослідження стану здоров’я ОСОБА_3 в день зображення його на фотографії не проводились, ніяких інших належних та допустимих доказів на підтвердження зловживання ОСОБА_3 алкоголем, що привело до виникнення заборгованості по аліментах, позивачкою не надано.
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим правовідносинам та нормам матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 301, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2010 року відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.І. Ювшин