Справа №1-19
2007 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2007 року м.Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючої судді Задорожної Л.І., з участю прокурора Прокопчука Д.В., при секретарі Паршегубі Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, утриманців немає, не працюючого, позапартійного, судимого
- 16.12.2005 року Гайворонським районним судом за ч.1ст.164 КК України до 80 год. громадських
робіт, покарання відбув повністю,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.164 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), повторно, за таких обставин:
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 30.04.1993 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього синаОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1народження, стягнуто аліменти в розмірі 1\4 частини заробітку (прибутку), але не менше 25% мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 19.04.1993 року до повноліття дитини, тобто 09.10.2007 року.
В період з серпня 2003 року по листопад 2005 року підсудний ОСОБА_1. систематично, тривало і злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання сина, в зв'язку з чим був засуджений 16.12.2005 року Гайворонським районним судом за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за ч. 1ст. 164 КК України.
Будучи судимим за вказане діяння, підсудний ОСОБА_1. на шлях виправлення не став, а повторно злісно ухилився від сплати аліментів на утримання сина, внаслідок чого заборгованість з виплати аліментів не лише не зменшилась, а навпаки, збільшилася, і станом на 13.12.2006 року становить 2287 грн.
Підсудний ОСОБА_1., будучи здоровим та працездатним, проживав протягом вказаного періоду за рахунок тимчасових грошових доходів, допомогу, в тому числі й не грошову, на утримання дитини ОСОБА_2 не надавав; виклики та попередження державного виконавця з приводу сплати аліментів ігнорував; в Гайворонському районному центрі зайнятості не перебував.
Таким чином ОСОБА_1. повторно вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто злочин, передбачений ч.2ст.164 КК України.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. визнав себе винним у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, повторно, за вказаних обставин. Пояснив, що сплачувати аліменти не має можливості через не працевлаштованість.
Згідно вимог ч.3 ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.
Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє ствердження вина підсудного ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), повторно, а його дії кваліфікуються за ч.2 ст.164 КК України.
Суд до уваги пояснення підсудного про не працевлаштованість не приймає, оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дитині не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення підсудного від обов'язку утримання неповнолітньої сина.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
2
Злочин, інкремінуємий підсудному, є злочином невеликої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного по справі не вбачається.
Підсудний за місцем проживання характеризується негативно, призначене вироком Гайворонського районного суду від 10.05.2005 року відбув повністю.
Покарання повинно бути у вигляді громадських робіт.
В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_2 про стягнення 2287 грн. заборгованості зі сплати аліментів має бути відмовлено, оскільки згідно п.2ч.2ст.122 ЦПК України повторне прийняття рішення про той же предмет спору і з тих самих підстав не допускається.
Суд, керуючись ст.ст.323, 324, 343, 349 КПК України, п.2ч.2ст.122 ЦПК України,
ЗАСУДИВ:
Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_1за ч.2 ст.164 КК України у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 обрати - підписку про невиїзд.
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 2287 грн. заборгованості зі сплати аліментів відмовити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Кіровоградської області в строк 15 діб із моменту проголошення.