Справа № 2-а-457/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

         «26» лютого 2010 року Перевальський районний суд Луганської області

у складі:     головуючого-судді:     Іванова А.П.,

розглянувши в порядку  письмового провадження   адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України та стягнення щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом   до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України та стягнення щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», посилаючись на наступне.

Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни, в зв’язку з чим має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яка з 01 січня 2006 року по даний час повинна щомісячно виплачуватись, що визначено в ст. 6 зазначеного Закону.

Однак така допомога йому не виплачувалась. Він звернувся до відповідача з письмовою заявою про нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, згідно з законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року, але йому було відмовлено, хоча він вважає цю відмову неправомірною, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинні були здійснювати підвищення до пенсії у розмірі 30 % пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11 березня 2009 року. На підставі викладеного, він звернувся до суду з позовом, в якому просить суд поновити термін звернення з адміністративним позовом про захист порушеного права на одержання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Визнати неправомірною бездіяльність Управління ПФУ в Перевальському районі Луганської області по відмові у нарахуванні та виплаті їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб, згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» . Зобов’язати Управління ПФУ в Перевальському районі Луганської області нарахувати і виплатити йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року у сумі 5097 грн. 31 коп. та починаючи з 01 січня 2010 року щомісячно та повічно проводити доплату надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з’явився, надавши до матеріалів справи заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що бездіяльності Управлінням Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області допущено не було, всі передбачені підвищення позивачу проведені вчасно і в повному обсязі, як особі, що має статус дитини війни. На законодавчому рівні, суперечливість ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не приведені до виконання, тому вважають позов не обґрунтованим і в позові повинно відмовити. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом, а тому в позові необхідно відмовити також і з цих підстав.

26 лютого 2010 року судом винесено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню – частково.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.6), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком. Таким чином, суд не вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом дія абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключений та ст. 110 викладена в новій редакції, відповідно до якої було установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

В передбаченому законом порядку до Конституційного Суду України вказана норма не оскаржувалася й судом не розглядалася.

Кабінетом Міністрів України у 2006 році не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині зобов’язання здійснення перерахунку та виплати доплат у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 рік є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Статтями 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була зупинена, але Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6-рп/2007 р., зазначені зміни були визнані неконституційними. В Розділі ІІ пункті 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була змінена, але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008, зазначені зміни також визнані неконституційними . Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.        

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в 2007 році була зупинена та у 2008 році була змінена, але з ухваленням Рішень Конституційним Судом України, зазначені зміни були визнані неконституційними, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області, з часу ухвалення зазначених рішень, не перерахувало та не виплатило позивачу щомісячне підвищення до пенсії, тому суд вважає можливим визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни. Крім того, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, набрали чинності з дня їх ухвалення, то суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити, за період часу – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до Рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, № 26-рп/2008 від 27 листопада 2008 року закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році позивачу підвищення до пенсії як дитині війни повинна здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У 2010 році жодним нормативно - правовим актом не вносилося змін до Закону України   «Про соціальний захист дітей війни», інших нормативно-правових актів, якими би встановлювався інший розмір і порядок виплати підвищення до пенсії дітей війни також не приймалося.

Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині підвищення до пенсії в розмірі 30% за період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року, оскільки зазначені виплати є щомісячні та норми закону не скасовувались та не змінювались.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зазначені норми закріплені у ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», законів, які б передбачали інший розмір мінімальної пенсії за віком, в законодавстві України немає.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» із змінами від 15 березня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень. Статтею 58 Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність з 01 січня – 470 гривень, з 01 квітня – 481 гривень, з 01 липня 2007 року – 482 гривень, з 01 жовтня - 498 гривень. А статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений в розмірі, що діяв в грудні 2008 року, тобто в сумі 498 грн., з 01 листопада 2009 року – 573 грн.

 За приписами Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір невиплаченої  відповідачем суми підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 91 коп., а за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає- 715 грн. 23 коп., а за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року – 1225 грн. 20 коп.

Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинен нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вищезазначеного розрахунку.

    На підставі ст.ст.21,22,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.10, 11,71,72,159,161-163 КАС України, суд, -

    П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області про  поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України та стягнення щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710,91 грн., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715,23 грн., з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у сумі 1225 грн. 20 коп. та з 01 січня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 лютого 2010 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 03 березня 2010 року.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання особою, яка бере участь у справі, копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий-суддя: