Справа № 2-4315/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Куковенкова С.В.
при секретарі – Куліковій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської районної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1.
Зазначений житловий будинок належав спадкодавцю на підставі договору купівлі – продажу від 28.06.1991 року, посвідченого секретарем Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та зареєстрованого в реєстрі за № 26, зареєстрованого в Олександрійському КМБТІ в реєстрі за № 759/3 від 18.08.1991 року, та на підставі договору купівлі – продажу від 25.03.1992 року, посвідченого секретарем Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3 та зареєстрованого в Олександрійському КМБТІ в реєстрі за № 759/3 від 25.03.1992 року.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вона прийняла спадщину, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно. Але нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину стосовно будинку, оскільки при складанні зазначених вище договорів на житловий будинок було допущено помилку, а саме: вказано, що продавалися квартири в житловому будинку, замість частин житлового будинку, оскільки будинок був розділений на частини. Крім цього, спадкодавець зробив оздоблення і переобладнання будинку, внаслідок чого змінилася його загальна та житлова площа. Інших спадкоємців на зазначене майно немає.
Враховуючі викладені обставини, вона вимушена звернутися до суду із заявою про визнання за нею права власності на вказане спадкове майно з метою захисту свого права на спадщину.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання надав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, ОСОБА_2. До складу спадщини входить житловий будинок АДРЕСА_1.
Зазначений житловий будинок належав спадкодавцю на підставі договору купівлі – продажу від 28.06.1991 року, посвідченого секретарем Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та зареєстрованого в реєстрі за № 26, зареєстрованого в Олександрійському КМБТІ в реєстрі за № 759/3 від 18.08.1991 року, та на підставі договору купівлі – продажу від 25.03.1992 року, посвідченого секретарем Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та зареєстрованого в реєстрі за № 3 та зареєстрованого в Олександрійському КМБТІ в реєстрі за № 759/3 від 25.03.1992 року.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України протягом шести місяців з дня відкриття спадщини позивач прийняв спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину стосовно будинку, оскільки при складанні зазначених вище договорів на житловий будинок було допущено помилку, вказано, що продавалися квартири в житловому будинку, замість частин житлового будинку, оскільки будинок був розділений на частини. Крім цього, спадкодавець зробив оздоблення і переобладнання будинку, внаслідок чого змінилася його загальна та житлова площа.
Як визначено ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Позивач вчинила дію, яка свідчить про прийняття нею спадщини, що підтверджується листом державного нотаріуса № 566/2-14 від 21 жовтня 2010 року. Отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі вона не може через незалежні від неї обставини.
За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 316 – 319, 328, 1216- 1233, 1261 – 1269, 1297, 1298 ЦК України, ст. ст. 10, 31, 60, 209, 212, 214-215, 218, 235, 256 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (житловою площею – 24,8 кв., загальною площею – 74,6 кв.м.) під літерою «А», прибудови до нього під літерою «а», прибудови під літерою «а?» та належних до нього надвірних будівель та споруд: сараю під літерою «Б», сараю під літерою «В», прибудови до сараю під літ. ?”, сараю під літ. ?”, огорожі № 1-2, замощення Й, скважини під літ. ?”.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий: Куковенков С.В.