Судове рішення #11732047

                                                                                                                                                                                                   

                                                                                                  Справа № 2-а-147

                                                                                                                               2010 р.

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 листопада 2010 року                 Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді                           Кондрачук А.П.

                при секретарі                    Штуфрі А.В.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Криве Озеро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання протиправною бездіяльності Управління пенсійного фонду України в Кривоозерському районі щодо проведення перерахунку підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату  пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 – 2010 роки

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання протиправним рішення Управління пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про відмову провести перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату  пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 – 2010 роки.

В попередньому судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати здійснити  перерахунок підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік,  2010 рік та провести відповідні виплати.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що має статус «дитина війни» та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року (далі Закон № 2195-ІV), має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, але відповідачем в порушення Закону України «Про соціальний статус дітей війни» в 2007 році вказане підвищення не нараховувалося, в 2008, 2009, 2010 роках виплати проведені у меншому розмірі, що обмежило її право на соціальний захист та достатній життєвий рівень. При зверненні до відповідача в серпні 2010 року, в проведенні перерахунку підвищення до пенсії відмовлено. Посилаючись на викладені обставини, позивач просила задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.

Представник Управління пенсійного фонду України в Кривоозерському районі в судове засідання не з’явився, в письмовому повідомленні  просив справу слухати без його участі, в запереченні на позов вимоги позивача не визнав, посилаючись на відсутність порядку визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», а також фінансового незабезпечення із Державного бюджету Пенсійного фонду по згаданим виплатам, та що з  22 травня 2008 року по теперішній час особам, які мають статус «дитина війни» підвищення до пенсії виплачується в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2010 року.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1,  народився ІНФОРМАЦІЯ_1, та згідно ст. 1  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.

 01 січня 2006 року набрав чинності Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, відповідно до ст. 6 якого, дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2007 році було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V з урахуванням статті 111, якими визначено виплату підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону № 2195-ІV, особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Підвищення до пенсії за вказаний період позивачу не виплачувалось.

У 2008 році в редакцію статті 6 Закону України № 2195-ІV внесені зміни  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (підпункт 2 пункт 41 розділ ІІ), відповідно до яких «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В 2009, 2010 роках особам, які мають статус «дитина війни» підвищення до пенсії виплачується в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2010 року в сумі по 49 грн 80 коп щомісячно.

Позивачу виплачено підвищення до пенсії в розмірі  з 01.01.2008 року - 47.00 грн., з 22.05.2008 року - 48.10  грн., з 01.07.2008 року -     48.20 грн.. З 01.10.2008 року позивач отримує щомісячно підвищення до пенсії як «дитина війни» по 49.80 грн.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зупинення дії статті 6 Закону № 2195-ІV у 2007 році, зміни її редакції у 2008 році визнані неконституційними, а тому відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, положення Законів України № 489-V/2006, № 107-VІ/2007 втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін чи чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Згідно ст.. 9 ч. 4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правових акт, який має вищу юридичну силу.

    Саме тому суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Законів України Про Державний бюджет України на  2007, 2008 роки, Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2010 року, якими виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, поскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.

    Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

    Відповідно до ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснити перерахунок  і виплачувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але  позивачу не зроблено, чим допущено протиправну бездіяльність, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо періоду здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії як «дитині війни», суд враховує ту обставину, що згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Позивач звернулася в суд 22 жовтня 2010 року, просить зобов’язати здійснити перерахунок за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та за 2009, 2010 роки. Заяви про поновлення строку звернення до суду,  доказів про поважність його пропуску не надала

Приймаючи до уваги, що вид платежу, такий як підвищення до пенсії «дітям війни», є регулярною соціальною виплатою, про розмір якої позивач знала , отримуючи щомісячно пенсію, а також враховуючи час звернення позивача до адміністративного суду за захистом своїх прав (22 жовтня 2010 року), суд вважає що позовні вимоги в частині зобов’язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню в межах строку звернення до адміністративного суду за період з 01 травня  2010 року по 31 жовтня 2010 року.

В іншій частині позовні вимоги, в зв’язку з пропуском строку для звернення до суду, залишити без розгляду.

Посилання відповідача у запереченні на те, що законодавчо не визначено який розмір мінімальної пенсії за віком слід застосовувати для розрахунку підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни, а також на відсутність бюджетних коштів для забезпечення доплат до пенсії дітям війни не є переконливими і суд не бере їх до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань покладених на УПФ законодавством, а величина мінімального розміру пенсії за віком встановлена частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановлено іншого.

На підставі ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  № 107-VІ від 28 грудня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 71, 86, 158-161 КАС України, суд

                                      п о с т а н о в и в :

      Позов задовольнити частково.

            Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі  Миколаївської області протиправною. здійснити перерахунок підвищення  до пенсії

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському район здійснити перерахунок підвищення  до пенсії     ОСОБА_1 за період з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

    Позовні вимоги в  іншій частині залишити без розгляду.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кривоозерський районний суд шляхом подачі  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

СУДДЯ : (підпис)

Копія вірна:

Голова Кривоозерського

     районного суду                                                                                          А.П. Кондрачук      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація