Справа № 22- 2767 / 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Андреева В.В.
Категорія 21 Доповідач Жданова B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2007 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої Ювченко Л.П.
Судців : Жданової B.C., Азевича В.Б.
При секретарі: Тума О.В.
За участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Михайловської Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську на рішення Дзержинського міського суду від 12.01.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську про стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач Виконавча дирекція Фрнду соціального страхування від нащасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську просить скасувати рішення Дзержинського міського суду від 12.01.2007 p., яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1.., на користь якого з відповідача у зв"язку з ушкодженням здоров"я стягнуто моральну шкоду у розмірі 7500 грн. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні моральної шкоди .
В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік „ та до п. 22 ст. 71 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік" дія норм Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зупинена в частині стягнення моральної шкоди. Професійне захворювання та втрата працездатності вперше була встановлена позивачу 18.10.2006 p., тобто після набрання чинності Законом України „ Про державний бюджет України на 2006 рік". Відповідач вважає, що на час розгляду справи у суда першої інстанції не було правових підстав застосувувати норму Закону, дія якої була зупинена.
При розгляді справи судом встановлено, що позивач продовж довгого часу працював на шахта в підземних умовах у зв"язку з чим отримав професійне захворюваннях - хронічну ветеброгенну попереково-крижову радікулопатію. Висновком МСЕК від 18.10.2006 р. встановлено втрату 25% професійної працездатності. . Задовольняючи позов, суд виходив з того, що наявність професійного захворювання вимагає від позивача докладання додаткових зусиль для організації життєвих стосунків, що відповідно до ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатногсті „ є підставою для стягнення моральної шкоди.
2
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстаїці, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду
першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм
матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку МСЕК від 18.10.2006 р. позивачеві вперше було встановлено втрату працездатності у розмірі 25% у зв"язку з професійним захворюванням на хронічну вертеброгенну поперекову радікулопатію, вібраційну хворробу другого ступеня, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди.
Заперечуючи проти позову, відповідач ппосилався на те, що згідно п.27 ст. 77 Закону України „ Про державний бюджет України на 2006 рік та п. 21. ст. 71 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію абзацу четвертого ст 1, п.п. "є" п.1 ч 1 ст. 21 ч.З ст.28 та ч.З ст. 34 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди.
Проте судом першої інстанції ці заперечення відповідача не були прийняті з тих мотивів, що зазначений закон не скасовує відповідальність Фонду соціального срахування перед потерілим за моральну шкоду, а лише призупиніє дію статей Закону України „ Про загальнообов"язкове соціальне державне страхування від нещасного випадку на виробництві та пофесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності „ про стягнення моральної шкоди.
При цьому суд першої інстанції, задовольняючи позов, не врахував, що спірні правовідносини виникли між сторонами саме у 2006 році, коли позивачу вперше було встановлено втрату працездатності. Таким чином, на час виникнення првовідносин та на час розгляду справи в суді дія Закону України щодо стягнення моральної шкоди у зв"язку в ушкодженням здоров"я була зупинена, тому у суда першої інстанції не було підстав для його застосування.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме, застосував норму, дія якої на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи була зупинена, тому рішення суду від 1201.2007 р. підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову напідставі п.22 ст. 71 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік".
Таким чином апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ч.1 ,313,316 ЦПК України , апеляційний суд,-
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещастних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області задовольнити .
Рішення Дзержинського міського суду від .12.01.2007 р. скасувати.
Відмовити позивачу ОСОБА_1в задоволенні заявленого позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
3
випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Дзержинську про стягнення моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.