Справа № 2-а-105

                                                                                                                               2010 р.

П О С Т А Н О В А

іменем України

 03 листопада 2010 року               Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді                                           Микитей Л.Л.

                за участю секретаря судового засідання          Глух О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Криве Озеро в порядку адміністративного судочинства адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язати провести перерахунок та виплатити підвищення до пенсії, як «дитині війни»,

в с т а н о в и в :

В жовтні  2010 року ОСОБА_1  пред’явила в суд позов до Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі Миколаївської області (далі УПФ) про визнання рішення протиправним та зобов’язати провести перерахунок, і виплатити підвищення до пенсії за 2009 – 2010 рр.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що належить до соціальної категорії «дитина війни» та, відповідно до  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18 листопада 2004 року (далі Закон № 2195-ІV), має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач указану вимогу Закону № 2195-ІV не виконав. У  2009, 2010 роках виплати проведені у меншому розмірі,   ніж передбачено законом,  що обмежило її право на соціальний захист та достатній життєвий рівень.

При зверненні до відповідача в червні  2010 року, перерахунок не проведено.

    Посилаючись на наведені обставини, позивачка просила задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання сторони не з’явилися, надіслали заяви з проханням слухати справу без їх участі.

В запереченні на позов вимоги позивачки не визнано, посилаючись на відсутність порядку визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», а також фінансового незабезпечення із Державного бюджету Пенсійного фонду по згаданим виплатам. Крім того також вказано на  пропущення позивачкою процесуального строку для звернення до суду.

    Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх совокупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд прийшов до наступного.

    Судом встановлено, щоОСОБА_1.  народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1, та згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1  відноситься до соціальної категорії «дитина війни» в розумінні  статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до статті 6 цього Закону -  на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2007 році було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V з урахуванням статті 111, якими визначено виплату підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону № 2195-ІV, особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Підвищення до пенсії за вказаний період позивачці не виплачувалось.

У 2008 році в редакцію статті 6 Закону України № 2195-ІV внесені зміни  Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (підпункт 2 пункт 41 розділ ІІ), відповідно до яких «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На підставі вказаної норми відповідачем проводяться виплати «дітям війни» в 2009, 2010 рр. Позивачка щомісячно отримує  соціальну виплату як «дитина війни» по 49.80 грн.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зупинення дії статті 6 Закону № 2195-ІV у 2007 році, зміни її редакції у 2008 році визнані неконституційними, а тому відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, положення Законів України № 489-V/2006, № 107-VІ/2007 втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України         № 2195-ІV і виплачувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за той період, коли дія цієї норми не була зупинена, а з 22 травня 2008 року без обмеження строком.

         Оскільки УПФ у порушення зазначених положень Закону № 2195-ІV перерахунок підвищення до пенсії  позивачці  не провело, про свою відмову повідомило у відповіді № 34-К від 14.07.2010 року, рішення про останнє не приймалось, чим допустило протиправну бездіяльність.

           Постановою Кривоозерського районного суду від 26 березня 2009 року за аналогічним  позовом позивачки бездіяльність УПФ визнана протиправною, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі здійснити перерахунок підвищення до пенсії та виплатити за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

           В позовній заяві, яка надійшла в суд 06 жовтня 2010 року позивачка просить УПФ   здійснити перерахунок підвищення до пенсії за 2009, 2010 рр.

         Отже, про порушення прав як «дитини війни» позивачка дізналася в грудні 2008 року, що підтверджується постановою Кривоозерського районного суду від 26 березня 2009 року.

         Крім того, такий вид платежу, як підвищення до пенсії «дітям війни» є регулярною соціальною виплатою, про розмір якої позивачка повинна дізнатися, отримуючи щомісячно пенсію.

         Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Враховуючи вказану норму закону, час звернення позивачки до адміністративного суду за захистом своїх прав (06 жовтня 2010 року), суд вважає що позовні вимоги в частині зобов’язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню в межах строку звернення до адміністративного суду за період з 01травня   2010 року по 31 жовтня 2010 року.

Посилання відповідача у запереченні про те, що законодавчо не визначено який розмір мінімальної пенсії за віком слід застосовувати для розрахунку підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни, а також на відсутність бюджетних коштів для забезпечення доплат до пенсії дітям війни не є переконливими і суд не бере їх до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань покладених на УПФ законодавством, а величина мінімального розміру пенсії за віком встановлена частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановлено іншого.

На підставі ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  № 107-VІ від 28 грудня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 71, 86,99, 158-161 КАС України, суд

                                      п о с т а н о в и в :

    Позов задовольнити частково.

    Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі  Миколаївської області протиправною.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кривоозерському районі здійснити перерахунок підвищення  до пенсії  ОСОБА_1 за період з  01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

    В решті позову відмовити.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кривоозерський районний суд шляхом подачі  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

СУДДЯ : (підпис)

Копія вірна:

Суддя Кривоозерського

     районного суду                                                                                 Л.Л.Микитей