Справа №22-1565/2007 р.                                       Головуючий у 1 інстанції Івашура В.О.

Категорія 3 4                                                             Доповідач Жданова B.C.

УХВАЛА

            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 березня 2007 р.

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої Ювченко Л.П.

Суддів Жданової B.C., Азевича В.Б.

При секретарі Тума О.В.

За участю : позивачів ОСОБА_1,ОСОБА_2,

відповідачки ОСОБА_3

рзглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_3на рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька віді 8.12.2007 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_2доОСОБА_3, третя особа орган опіки і піклування Ворошиловської районного у м. Донецьку Рада про участь у вихованні неповнолітньої дитини та визначення способу участі ,-

УХВАЛИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18.12.2006 р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5таОСОБА_2 , які є батьком , дідусем та бабусею неповнолітньогоОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_1 до- ОСОБА_3 -матері про участь у вихованні неповнолітньої дитини . Рішенням суду позивачам встановлені дні та часи їхнього спілкування : кожної п"ятниці з 16-00 до 10- 00 години кожної неділі, а також один місяць літньо-осіннього періоду та дві неділі зимового періоду для оздоровлення.

Відповідачка  ОСОБА_3,   посилаючись  на  неповне  з'ясування  судом   всіх обставин справи, просить рішення суду змінити та визначити дні для зустрічі з дитиною кожної п"ятниці з 16-00 до 20-00 суботи. Відповідачка зазначає, що позов є необгрунтованим, оскільки вона не створювала перешкод для спілкування з дитиною.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При   розгляді   справи   судом   першої   інстанції   встановлено,   що   рішенням Ворошиловського   районного   суду   Донецької   області   від   20.02.2006   р.   брак   між подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірваний. Після розірвання шлюбу синОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився на вихованні у матері - ОСОБА_7

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

Питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Відповідно до ст. 157 СУ України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов"язаний брати участь у ії вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

2

Статтею 257 СК України врегульовані права та обов"язкі інших членів сім"ї та родичів, а саме баби та діда, які мають право спілкуватися зі своїми онуками, брати участь у їх вихованні.

Той з батьків, з проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, а також діду та бабі, спілкуватися з дитиною та брати участь у ії вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка, з якою після розлучення залишився проживати неповнолітній ОСОБА_6, перешкоджає позивачам спілкуватися з дитиною та брати участь у його вихованні.

Питання про участь у вихованні дитини за заявою позивачів було розглянуто органом опіки і піклування Ворошиловської районної у м. Донецьку Ради і відповідно до висновку були встановлені дні та часи для зустрічі: кожної п"ятниці з 16-00 до 10-00 неділі за місцем їх проживання. Крім того, батькові ОСОБА_4 встановлені дні зустрічі понеділок, середа з 16-00 до 20-00. Відповідачці було рекомендовано не створювати перешкод для зустрічей з дитиною.

Свідки ОСОБА_8 ОСОБА_9підтвердили те, що відповідачка створює перешкоди у спілкуванні з дитиною, що негативно впливає на дитину.

З матеріалів справи вбачається, що неповнолітнійОСОБА_6до листопада 2005 р. проживав з позивачами , тобто з батьком, дідусем та бабусею, має в їх квартирі свою обладнану кімнату, вільно відчуває себе в отченні родини.

Відповідачкою не надано будь-яких доказів про те, що визначений судом час для спілкування з дитиною перешкоджає його нормальному розвитку.

За таких підстав суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову про участь позивачів у вихованні неповнолітнього ОСОБА_6.

Визначаючи дату та час спілкування , суд першої інстанції врахував висновок органу опіки і піклування, в якому зазначений час спілкування : кожна п"ятниця з 16-00 до 10-00 неділі, а також перебування на оздоровленні за межами міста.

Час для спілкування з дитиною визначений судом з урахуванням житлово-побутових умов позивачів, з урахуванням віку та стану здоров"я дитини, існуючих в родині взаємовідносин, які грунтуються на порозумінні та злагоді.

В апеляційній скарзі не наведено ніяких фактів, які б свідчили про те, що встановлений судом строк для спілкування з дитиною , необхідно скоротити чи змінити.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального закону, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України і підстав для його зміни апеляційною інстанцією не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314 ЦПК України апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України

ПРОТЯГОМ ДВОХ МІСЯЦІВ.