Справа №2-274/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 року                                                          Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Надєр Л.М.

                при секретарі         - Калін О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,

ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати — ОСОБА_3, яка проживала в житловому будинку по АДРЕСА_1 03 червня 1999 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Ананьївського нотаріального округа Одеської області, згідно якого ОСОБА_1 являється спадкоємцем належного матері будинку. ОСОБА_3 зазначений будинок належав на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину.

        ОСОБА_1, як спадкоємиця за заповітом звернувся до Ананьївської районної державної нотаріальної контори з приводу належного прийняття спадщини, яка залишилась після смерті матері, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в зв’язку з тим, що 15.03.2002 року до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2, який мав бажання отримати обов’язкову частку в спадковому майні, яке залишилось після смерті їх з позивачем матері як непрацездатний за віком, в даний час він не бажає цього робити та відмовляється від обов’язкової частки у спадщині на користь сестри – ОСОБА_1, але строки для відмови від спадщини пропущено, тому їй рекомендовано звернутись до суду (а.с.13),  в зв’язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.      

       При розгляді справи по суті позивач повністю підтримала позовні вимоги, просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, який залишився після смерті її матері, оскільки заповітом від 03 червня 1999 року ОСОБА_3 зазначений житловий будинок заповіла їй.

       Відповідач – ОСОБА_2 позовні вимоги визнає, не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1

       Суд, заслухавши позивача, відповідача та вивчивши документи справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

       Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

       Відповідно до копії паспорту, позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Бірки Ананьївського району Одеської області та мешканка АДРЕСА_1 (а.с.5,6).

        Згідно посвідки про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.7).

       Встановлено, що 18 грудня 1960 року Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за актовим записом №2817, після чого її прізвище змінено на „ОСОБА_1”, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.8).

       Встановлено, що згідно заповіту від 03 червня 1999 року ОСОБА_3 заповіла належний їй житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 (а.с.9).              

       Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

       Встановлено також, що дійсно 26 липня 1994 року нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем померлого ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його дружина – ОСОБА_3, яка успадкувала право власності на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і  спорудами, який належав покійному згідно договору купівлі-продажу посвідченого Ананьївською районною державною нотаріальною конторою від 26 лютого 1980 року по реєстру №493 (а.с.11).

       Згідно довідки характеристики Ананьївського районного БТІ на даний час загальна вартість житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 складає 61585,00 гривень (а.с.12).            

       Так, згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

       Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

      Так, відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

       Згідно ст. 1274 ч.2 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.      

      Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що залишився після смерті її матері — ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки встановлено, що у визначений законом строк ОСОБА_2 подавав заяву до нотаріальної контори про бажання прийняти обов’язкову частку у спадщині, яка залишилась після смерті матері і яку вона заповідала своїй доньці – ОСОБА_1, однак він свідоцтво про право на спадщину не отримував, в даному будинку постійно мешкала ОСОБА_1  і на даний час він не бажає приймати цю частку у спадщині, відмовляється на користь сестри і не заперечує проти визнання за нею права власності на даний будинок.

      Сторонам роз’яснено вимоги ст. 174 ЦПК України й наслідки відповідних процесуальних дій.      

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.328,331,1217,1261,1268,1274 ЦК України,              ст.ст.10,11,60,130,174,209,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:  

      Позовні вимоги задовольнити.

      Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною вартістю 61585,00 гривень, що знаходиться в АДРЕСА_1, який залишився після смерті її матері — ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий суддя:                                                                                                                     Надєр Л.М.

      Рішення набуває законної сили «_____» _________________20___ року

      Оригінал судового рішення знаходиться в матеріалах судової справи №2-274/2010 р.