Справа № 2-308/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Попович С. С.
секретаря: Черкес У.О.
адвоката ОСОБА_1
сторін та представників сторін : позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні туалетом та горищем, -
встановив:
Позивачка просить постановити рішення котрим зобов'язати відповідачів усунути перешкоди ( не чинити їй перешкод ) в користуванні вбиральнею та горищем в будинку АДРЕСА_1, зняти замок з вхідних дверей на горище. Свою позицію по суті обгрунтовує тим, що вона та відповідачі є співвласниками вказаного будинку. 07 листопада 2000 року колишня співвласниця будинку ОСОБА_6 подарувала їй та її доньці ОСОБА_11 6/25 частині цього будинковолодіння. А перед тим у 1997 році ОСОБА_6 Облаштувала у встановленому чинним законодавством порядку туалет на горищі цього будтнку, що підтверджується копією технічного паспорту, відповідним листом УЖКГ міськвиконкому, довідкою іншого на той час співвласника цього будинку, розпискою ОСОБА_6 Від 27 серпня 1997 року. До подарованого їй мезоніну входить коридор, дві жилі кімнати, кладова, кухня, вбиральня ( туалет ). Рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради № 530 від 21 грудня 2000 року їй дозволено обладнати на горищі будинку житлову кімнату, виготовила проект на таке, отримавши при цьому позитивні висновки від Івано-Франківської міської СЕС, відділу державного пожежного контролю, КП “Івано-Франківськводоекотехпром". Інспекцією держархбудконтролю 23 листопада 2007 року видала їй за номером № 317у дозвіл на виконання будівельних робіт по обладнаню вказаної кімнати. Але відповідачі на початку 2008 року встановили замок на дверях через які є вхід на горище. На її усні вимоги відкрити їй двері на горище відповідачі не реагують мотивуючи свою позицію тим, що горище знаходиться над їхньою частиною будинку, а отже є їхнім. Хоч у той же час жодних документів які підтверджували б таке їх право не мають. На горищі знаходяться також і її речі доступ до яких їй закритий відповідачами. У 2004 році відповідачі зверталися з відповідною заявою до виконкому міської ради по питанні надання їй дозволу на переобладнання, але отримали відповідь, що їх вимоги щодо дозволу на переобладнання горища їй, позивачці, є необгрунтованими. У травні 2008 року вона хотіла приступити до виконання будівельних робіт на горищі, про які вказала вище, але відповідачі не бажають відкрити двері на горище. Зверталась з цього приводу до Івано-Франківського МВВС, але в порушенні кримінальної справи щодо відповідачів відмовлено і їй було реконмендовано звернутись з цього приводу до суду. Тому і змушена була звернутися за вирішенням спору по суті до суду.
В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала.
Відповідачка ОСОБА_3 заявлених до неї вимог не визнала, хоч в той же час визнала, що дійсно ними ( відповідачами ) закрито двері на горище на замок тому що відповідачі вважають, що не тільки позивачка має право на горище, а що таке право мають і вони оскільки обидві сторони є співвласниками будинку і що не визнають того що за позивачкою закріплено вбиральню ( туалет ), виходять з того, що по технічному паспорту на будинковолодіння, що є у них, вбиральні ( туалету ) на горищі не передбачено, а в тому техпаспорті, що надали суду з боку позивачки вбиральня відображена незаконно, в екземплярі тезпаспорту, що належить їм вбиральні не відображено. Хоч в той же час питання про скасування цього запису у техпаспорті не ставили. Знають, що є вказане вище рішення виконкому міської ради про дачу дозволу позивачці на переобладнання горища ( його копія вручена їм разом з копією позовної заяви ), але його не оскаржували в судовому порядку.
Аналогічну по суті позицію висловила і представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_4.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не прибув повторно, хоч про день та час слухання справи був повідомлений, знав, заяви про відкладення справи чи доказів поважності причини неявки суду не надав, а тому суд вирішував справу по суті без його особистої участі.
Вислухавши сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Відповідачка та її представник визнали, що сторони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 і що відповідачі дійсно закрили двері на горище у вказаному будинку, закривши двері на ключ, свою позицію обгрунтовують викладеним вище по тексту пояснення відповідачки ОСОБА_3.
Договір купівлі-продажу від 12 грудня 1961 року підтверджує, що ОСОБА_7 Продала, а ОСОБА_6. Купила 6/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 і що Покупець буде користуватись мезоніном в склад якого входять відповідні приміщення ( а.с. 7 ).
Довідка ( “Посвідчення" ) Єпископа-Ординарія Софрона Дмитерко Івано-Франківської української греко-католицької Єпархії від 03 липня 1995 року підтверджує, що договір складений 10 грудня 1961 року про купівлю-продаж мезоніну достовірний і підписи підтверджує і що увесь другий поверх будинку АДРЕСА_1 разом зі стрихом і третину городу купила у ОСОБА_10 ОСОБА_6 ( а.с. 8 ).
Довідка видана Єпископом-ординарієм Івано-Франківським 01 серпня 1997 року та гр. ОСОБА_6, колишньою співласницею будинку, що подарувала свою частку в будинку позивачці, копія листа УЖКГ міськвиконкому від 22 червня 1995 року № р/281, копія позовної заяви гр. ОСОБА_6 до монастиря від 04 березня 1997 року підтверджують, що станом на вказані роки між колишніми співвласниками будинку існував спір з приводу користування вбиральнею, що була на той час і тому з метою врегулювання конфлікту було вирішено та обладнано вбиральню ( туалет ) на горищі ( а.с. 9,10,11 ).
Договір дарування від 07 листопада 2000 року підтверджує, що ОСОБА_6 Подарувала позивачці та її доньці ОСОБА_11 належну їй частину вказаного будинку ( а.с. 13 ). Виготовлений позивачці Івано-Франківським ОБТІ технічний паспорт на належну їй частину будинку підтверджує, що в його склад входить також і приміщення туалету площею 8,4 кв. м яке дійсно розташоване від інших приміщень частини будинку належної позивачці в сторону горища і дійсно вхід з цей туалет є саме з приміщення самого горища ( а.с. 16-17 ).
Рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради № 530 від 21грудня 2000 року позивачці надано дозвіл на обладнання на горищі будинку житлової кімнати ( а.с. 18 ). Відповідачі про це рішення знають, копію його отримали разом з копією позовної заяви, але до цього часу в судовому порядку не оскаржували, а тому суд не вбачає підстав при викладених вище обставинах не брати його до уваги як один з доказів по справі. А дане рішення дає право позивачці на проведення відповідних робіт по переобладнаню горища. Відповідачка по справі ОСОБА_3 Ще у 2004 році зверталася до виконкому міської ради по питанню щодо обладнання позивачкою житлової кімнати в горищаному просторі будинку і їй листом від 02 червня 2004 року № 96/765 було повідомлено про вказане рішення виконкому та про інше ( а.с. 19 ). Погодження на переобладнання горища надали також : Івано-Франківська СЕС листом від 15 листопада 2007 року № 03-15/2124 ( а.с. 20 ), відділ Держпожнагляду листом від 20 листпада 2007 року ( а.с. 21 ), КП “Івано-Франківськводоекотехпром" актом від 13 травня 2008 року ( а.с. 22 ). А 23 листопада 2007 року Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю за № 317/у надала ОСОБА_2. Дозвіл на виконання будівельних робіт по обладнанню на горищі вказаного будинку житлової кімнати ( а.с. 23 ). Про даний дозвіл відповідачі теж знають з часу поступлення позову в суд, але до цього часу його теж не оскаржували, а він дає право позивачці на проведення відповідних робіт на горищі будинку. В той же час відповідачі чинять їй в такому перешкоди. Що визнала і сама відповідачка ОСОБА_3. Підтверджується таке і змістом постанови дільничного уповноваженого Івано-Франківського МВВС Микицея Р.М. від 21 травня 2008 року якою відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо відповідачів ( а.с. 24-25 ).
Викладені вище докази достовірно підтверджують, що позивачка є власницею частини будинку ( мезоніну ), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, органом місцевого самоврядування ( виконкомом міської ради ) їй надано право на переобладнання горища у вказаному будинку, влаштування кімнати, вона отримала на таке всі передбачені чинним законодавством документи ( дозволи ), а відповідачі чинять їй в такому перешкоди, а також не дають можливоісті зайти через приміщення горища до туалету, взагалі зайти на територію горища, який входить в склад належної їй частини будинку, хоч в той же час жодний з вказаних документів ( рішень, дозволів ) в судовому порядку не оскаржили і в той же час визнають той факт, що позивачка є співвласницею будинку, в тому числі і приміщення горища.
Ст. 317 Цивільного Кодексу України передбачає, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частка належна позивачці в будинку визначена конкретними приміщеннями, куди входить в тому числі і приміщення вбиральні ( туалету ).
Відповідно до змісту ст. 391 Цивільного Кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здвйсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На підставі викладеного, ст. ст. 3,4,10,11,57-61 ЦПК України, ст. ст. 317,319,321,325,391 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 208-218 ЦПК України, суд –
вирішив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні вбиральнею ( туалетом ) розташованим на горищі і горищем у будинку АДРЕСА_1 та зобов"язати ОСОБА_5, ОСОБА_3 зняти замок з вхідних дверей на горище будинку АДРЕСА_1.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Попович С. С.