2-1831/10

                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 листопада 2010 року Лисичанський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді                                       Чернобривко Л.Б.

при секретарі                                                              Дьоміновій О.М.

з участю представника відповідача                            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку,

                                           в с т а н о в и в :

                       позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право на користування житлом, посилаючись на те, що  будинок АДРЕСА_2 належить йому на праві  власності на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.2006 року . З відповідачкою від перебував у цивільному шлюбі до травня 2009 року. Оскільки відносини припинились , вона у травні 2009троку забрала всі свої речі і поїхала проживати до своєї матері. Проживаючи у його будинку , відповідачка попросила зареєструвати її в будинку, на що він погодився та зареєстрував її у будинку. Після того я відповідачка пішла від нього , він просив її знятися з реєстрації,  але вона цього робити не бажає. За відповідачку він оплачує послуги за користування водою. В теперішній час в нього виникла потреба поміняти житло, але у зв»язку з реєстрацією  в будинку відповідачки, зробити це він не може. Вважає, що вона втратила право користування житлом і просив визнати її такою.

                     У зустрічному позові  ОСОБА_3 ставить питання про визнання за нею права  власності  на 1/2 частину будинку , посилаючись на те, що з січня 2004 року вона разом з ОСОБА_2 стали проживати єдиною родиною у її матері ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1. З 17 травня 206 року у ОСОБА_5, власника будинку АДРЕСА_2 з обов»язанням погасити всі борги по комунальним послугам, купили житловий будинок за 2400 доларів США. Для погашення боргів вирішили зайнятися підсобним господарством: вирощували гриби та тримали для продажу 28 свиней. З червня 2009 року фактичні шлюбні відносини та проживання в будинку були припинені із-за  неправомірної поведінки ОСОБА_2 та  він грубого відношення  до неї . Тому вона вимушена була знову посилитись в квартирі своєї матері. Іншого житла вона не має, всі гроші були вкладені у покупку будинку  в борг,  послідуючий ремонт та благоустрій будинку. В період сумісного проживання єдиною сім»єю були побудовані для ведення підсобного господарства сарай для утримання 28 свиней, проведений водопровід, каналізаційна система. Внесені перші внески для газифікації будинку та проведений інший  ремонт. Тому вона вважає,  що має право власності на 1/2 половину будинку, оскільки в цьому є і доля її праці.  

                       У судовому засіданні  позивач –відповідач ОСОБА_2 підтримав свій позов. Просив його задовольнити. У своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позовній заяві, на підтвердження яких, надав  суду відповідні докази. Доповнив, що при складенні позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування  житлом, яке складалось з його слів,  він  не зрозумів поняття « перебування у цивільному  шлюбі»,   тому так записано у позовній заяві. Він перебував з відповідачкою ОСОБА_3 у вільних відносинах. Єдиною сім»єю вони  ніколи не проживали, в них були дружні відносини і не перебували у шлюбних відносинах.  У господарстві в нього було 5 свиней. Відповідачка ОСОБА_3 бувала в його будинку АДРЕСА_2 , який був ним придбаний за гроші, які він отримав після продажу квартири батьків 11.05.2006 року. У 2008 році мати ОСОБА_3, виписала своїх дітей з квартири, щоб провести  приватизацію і попросила  прописати в  його будинку свою дочку ОСОБА_3. Тепер відповідачка не бажає виписуватись  з квартири, тому просив задовольнити його позов та визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування будинком.  Зустрічний позов ОСОБА_3, про визнання за нею права на ? частину будинку, не визнає у повному обсязі і просить у його задоволені відмовити.  

                        У судовому засіданні відповідачка - позивач  ОСОБА_3 позов не визнала, поданий нею  зустрічний позов підтримала і просила   задовольнити. У своїх поясненнях посилалась на обставини, викладені в зустрічному позові, на підтвердження яких, надала  суду відповідні докази. Доповнила, що з вересня-жовтня 2004 року стали проживати разом з ОСОБА_2 у її матері, за адресою АДРЕСА_1. Прожили к матері  рік, потім проживали    у родичів позивача. Спірний будинок купили у 2006 році у ОСОБА_5 за 2400 доларів США, зайняли 1100доларів, а 1300 доларів віддали одразу. Щоб віддати борги, вирішили зайнятися вирощуванням свиней, виростили майже 35 свиней. Вирощували гриби. ОСОБА_2 працював, а вона вела домашнє  господарство. Гроші від продажу грибів, свиней йшли на погашення боргу, проведення  води, зробили каналізацію, побудували сарай, зробили ремонт в будинку. Проживали з відповідачем єдиною сім»єю.  У 2009 році вона пішла від позивача,бо погіршились відносини між ними.  У жовтні 2009 року  ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з іншою жінкою і вони проживають  у спірному будинку.  Оскільки вони проживали разом,  як єдина сім»я, вели спільне господарство, доходи від якого вкладали в будинок вважає, що вона має право на 1/2 частину будинку.  Тому просила зустрічний позов задовольнити, а у задоволені позову ОСОБА_2  відмовити.

                     Суд досліджує надані докази:

довідка № 109 від 23.03.2010 року, копія технічного паспорту на будинок, договір купівлі-продажу від 04.12.1974 року, копія попереднього договору  (купівлі-продажу житлового будинку) від 11.05.2006 року, копія договору  купівлі-продажу житлового будинку від 04.07.2006 року, копія домової книжки, довідка від 16.06.2010 року, довідка з паспортної служби, квитанції про оплату послуг,  довідка БТІ,  довідка  від 04.06.2010 року, довідка від 13.04.2006 року,  довідки про оплату комунальних послуг,    довідки адресного столу та паспортної служби.

                     Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що хату вони купили 2 роки тому у ОСОБА_5 , точний номер будинку їй невідомий. Вона бачила, що приїжджав хлопець, сусідка називала його ОСОБА_7. Він тримав свиней з ОСОБА_8. Бачила, що вони привозили посуд свиням. Варив та кормив свиней сам ОСОБА_7, він був холостим. До нього ходили 3 дівчини,  яка була його дівчина,  не знає.  Хазяйки в будинку не було. Коли там опинилась ОСОБА_3 не знає.

                    Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що точної дати продажу будинку АДРЕСА_2 він не пам»ятає. Будинок належав йому. Будинок був проданий молодому чоловіку за 2500 доларів США, оформляли у нотаріуса. При оформлені ОСОБА_2 був сам. Гроші  віддав зразу. Після продажу , в будинку не був і не бачив чи є там зміни. Вода була , там колонка, води в будинку не було, газу також не було. Зараз проводять газ в будинок.

                     Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_9 показав суду, що  спірний будинок був куплений на гроші від продажу квартири  після смерті їх матері у 2006 році. Разом з братом він їздив і дивися декілька варіантів будинків і купили будинок АДРЕСА_2. За якою ціною придбаний будинок він не пам»ятає, оскільки при оформлення купівлі він не був присутнім, а тепер  половину цього будинку хоче забрати ОСОБА_3. Після смерті матері він свою частини передав братові.  У 2004 році брат проживав з матір»ю по АДРЕСА_3. Після її смерті рік прожив сам, а потім квартиру продав , купив будинок. Побудував новий  сарай 5х2 під хазяйство. У нього було 3-5 свиней.  ОСОБА_2 зустрічався з ОСОБА_3. Вона часто була у нього, але хазяйство не вела. Свиней кормив він.  ОСОБА_3 прописалася у ОСОБА_7 бо так треба було тещі.

                    Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав суду, що ОСОБА_2 купив будинок і на протязі 2007-2008 років проживав там. Будинок вибирали разом з ним, держали невелике господарство, а тепер в нього намагаються  відсудити 1/2 частину будинку АДРЕСА_2. Держали 3 поросят за його гроші, його корма, поділили поросят продали. Удень ОСОБА_2 працював на заводі, у вечорі справлялися по хазяйству, щоб не купувати м»ясо на ринку. ОСОБА_2 йому говорив, що ОСОБА_3  говорить, що вона сумісно з ним проводили воду. побудували сарай. Він хоче це все спростувати, бо все це вони робили разом з ОСОБА_7. Спочатку там був будинок на кухня, побудували сарай 1,5 х4 м.,  залили фундамент під другий сарай. Йому відомо , що ОСОБА_2 вирощував гриби. З 2004 року у  ОСОБА_2 були різні дівчата. Рідко бачив у ОСОБА_7 ОСОБА_2 не говорив, що вони живуть з нею  у громадянському шлюбі.

                     Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала суду, що їй відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали разом, вели спільне господарство,тримали свиней. Спочатку  січня 2004 вони жили у матері за адресою АДРЕСА_1. Потім у жовтні 2004 року перейшли жити до родичів ОСОБА_2. У 2006 році перейшли жити на Дібровку і з квітня 2006 року по травень 2009 року проживали там. Держали 28 свиней, ОСОБА_3 не працювала, займалась господарством . ОСОБА_2 допомагав їй.  Мати ОСОБА_3 утримувала їх обох, одівала,  обувала, оскільки ОСОБА_2 тимчасово не працював і мати утримувала їх двох. Платила за них комунальні послуги за воду та світло. ОСОБА_3 говорила, що ОСОБА_2 поводився з нею погано.

                        Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала суду, що з січня 2004 року по вересень 2004 року у неї проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, потім переїхали на квартиру родичів ОСОБА_2, де проживали до середини травня 2006 року. Потім придбали будинок по АДРЕСА_2 в м. Лисичанську, куди переїхали у травні 2006 року. Прожили до травня 2009 року. У червні 2009 року ОСОБА_3 забрала речі і поїхала від ОСОБА_2. Що між ними трапилось їй невідомо. Купували будинок за гроші від продажу квартирі матері ОСОБА_2, яка залишилась після її смерті. Оскільки були вели борги, то грошей хватило лише на купівлю половини будинку, на іншу половину гроші займали  друга ОСОБА_2, а потім йому виплачували. Оскільки це був свій дім, почали вирощувати гриби, свиней. Гроші від продажу свиней віддавали за будинок.  Дочка не працювала. ОСОБА_2 працював на пивзаводу. Ми допомагали їм, возили опилки. Одягала та обувала дочку і зятю перепадало. Відносини з зятем були нормальні. Разом вони харчувалися, є фото  де вони разом. Дійсно при приватизації своєї квартири, всіх  дітей виписала з квартири. ОСОБА_2 пішов сам і прописав дочку в  будинку, приніс паспорт її, прописав її постійно. Коли проводили газову лінію,  ОСОБА_2 відмовлявся проводити газ, але вони настояли на проведенні газу. Гроші давала вона на газифікацію будинку, здаючи гроші під розписку, а гроші записували на нього.

                     Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13  показала суду, що  ОСОБА_2 на ОСОБА_3 В. проживали на її житловій площі, потім жили у ОСОБА_2, коли померла його мати.  У травні 2006 року купили будинок. Вона приїжджала до них, коли робили ремонт у будинку, виносили речі. У 2004-2005 року  проживали по вул.  Мічуріна як єдина сім»я, разом харчувались. ОСОБА_3 не хотіла  поспішати вийти заміж.  У ОСОБА_2 були квартира на РТІ, яку продали, подробиці їй невідомі. Проживаючи по вул.. Мічуріна вирощували гриби, потім  держали свиней. У них вона була разів 20-30. Коли до них приїжджали, вони  садили город, в будинку не ночували.  Свинарника тоді не було. ОСОБА_2 покупав у неї шпали на будівництво. Вони  розвалили стіну в будинку,  лежанку прибрали, провели в будинок воду.

                        Допитана у судовому засіданні свідок Сопочкіна В.В. показала суду, що вона давала  у 2006 році довідку про те, що ОСОБА_2 проживав по АДРЕСА_3 з матір»ю,він хороший хлопець. Другу довідку давала  ОСОБА_3 В. у 2010 році,  про те , що  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В. проживали  у громадянському шлюбі, однак  вважає, що шлюб їх  не був  настоящим, бо вони не реєструвались. ОСОБА_2 після смерті матері уїхав, продав квартиру на РТІ і купив  будинок з другою дівчиною.  З ОСОБА_3 все було не по настоящєму. Коли видавала довідки, говорила, щоб їх підписали 2 сусідів, а коли питала сусідів, ніхто  з них довідки не підписував.  

                      Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи вважає позов  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку таким, що підлягає задоволенню.

                       У судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В. знаходились у цивільному шлюбі з 2004 року  до травня 2009 року.  Про це  у своїй позовній заяві вказував позивач. Посилання позивача у судовому засіданні  на те, що при складенні позовної заяви юристом,   він  не розумів поняття « перебування у цивільному  шлюбі», суд не може взяти до уваги ,   бо ніщо не заважало йому отримати консультацію у юриста з цього приводу. У  період сумісного проживання у 2006 році був  куплений будинок АДРЕСА_2 ( а.с. 9-11), у цьому ж році  побудований сарай ( а.с. 32-34).

                      З  наданої суду копії домової книги ( а.с.12-15) вбачається, що ОСОБА_3 Вікторія Олександрівна була прописана за адресою АДРЕСА_2 на постійне місце     проживання. Позивач ОСОБА_2 сам прописував ОСОБА_3 В. у своєму будинку і посилання його у судовому засіданні на те, що прописка ОСОБА_3 В. є неправомірною із-за її в відсутності у паспортній служби,  суд   оцінює критично.

                      Про те, що сторони проживали у цивільному шлюбі з січня 2004 року по вересень 2004 року за адресою АДРЕСА_1 , з жовтня 2004 року по середину травня 2006 року по АДРЕСА_3, в  середині травня 2006 року вибули, бо купили будинок по АДРЕСА_2  (а.с.35)   підтверджено довідкою,  виданою головою вуличного комітету  ОСОБА_14. Крім того нею ж видані ще дві довідки  від 13.04.2006 року та 04.06.2010 року про те, що ОСОБА_2 проживав за адресою АДРЕСА_3 разом із своє матір»ю ОСОБА_15 з 1994 по 2005 рік, та після смерті матері по 2006 рік сам ( а.с.58-59). Будучи  допитаною у судовому засіданні змінила свою думку, пояснюючи тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали, але  громадянський шлюб був у них «не настоящий».

              З адреси АДРЕСА_2 ОСОБА_2 викликав швидку допомогу ОСОБА_3 18.02.2008 року ( а.с.77-78).

            Таким чином,  в судовому засіданні матеріалами  справи, дослідженими в судовому  засіданні,  показаннями свідків, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, підтверджений факт сумісного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Будинок придбаний ними у період сумісного проживання.

             Відповідно ст.  74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час сумісного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

             Відповідно до ст.  368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім»ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У судовому засіданні також встановлено, що проживаючи разом сторони займались господарством, вирощували гриби, свиней, які продавали,   гроші віддавали  на погашення боргів за будинок. Таким чином суд вважає, що   відповідачка-позивачка ОСОБА_3 має право власності на ? частину будинку АДРЕСА_2 і  її зустрічний позов підлягає задоволенню.  

            Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що  є у власності двох або більше осіб  (співвласників), належить їм на праві спільної власності ( спільне майно).

            Оскільки судом встановлено, що відповідачка-позивачка ОСОБА_3 є власником ? частини будинку АДРЕСА_2, вона не може бути  визнана судом такою, що втратила право   користування житлом. Тому суд вважає, що у задоволені позову про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житлом будинком АДРЕСА_2 ОСОБА_2 слід відмовити.

            На підставі ст.. 88 ЦПК України з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені нею судові витрати витрати по оплаті державного мита в сумі 280грн.09 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120грн., проведення інвентаризаційних робіт 585грн.02 коп.,надання правової допомоги та участі адвоката в суді в сумі 950грн., а всього  1935(одна тисяча дев"ятсот тридцять п"ять) грн.. 11 коп.

         На підставі ст..ст. 355, 368,379,383 ЦК України, керуючись ст..ст. 10, 11, 209,212-215,218 ЦПК України,  суд

                                                            в и р і ш и в :

         У задоволені позову  ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про визнання особи такою, що втратила право користування житлом  відмовити за необґрунтованістю.

         Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину жилого будинку задовольнити.

        Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_2  .

        Стягнути з ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті державного мита в сумі 280грн.09 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120грн., проведення інвентаризаційних робіт 585грн.02 коп.,надання правової допомоги та участі адвоката в суді в сумі 950грн., а всього  1935(одна тисяча дев»ятсот тридцять п»ять) грн.. 11 коп.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

                                      Суддя:

 Рішення виготовлено у повному обсязі 05.11.2010року.

                                     Суддя: