Справа № 2 – 3611

2010 рік

З  А О  Ч  Н  Е    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    28 жовтня 2010 року                         Ялтинський міський   суд Криму

у складі судді:                             ШУМОВА В.В.

при секретарі   :                         САМОХВАЛОВІЙ Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського   суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  усунення перешкод в користуванні, звільнення  земельної ділянки ,  суд

                    В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши вимоги якого просить суд: усунути йому перешкоди в здійсненні права власності земельною ділянкою загальною площею 0,0700 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, в районі будинку № 8 шляхом витребування її з чужого незаконного володіння; зобов’язати відповідача забезпечити йому доступ до даної земельної ділянки та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в тому числі шляхом знесення розташованих на ній дерев’яного сараю, металевого забору та воріт.

    Вимоги мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0700 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1  для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарчих будівель та споруд.  Разом з тим, використовувати її за цільовим призначенням він не може, оскільки відповідач перешкоджає йому в цьому, збудував на належній йому ділянці дерев’яний сарай, огородив її сіткою – рабиця та перегородив вхід на ділянку металевими воротами.  

    Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, був повідомлений про день та час слухання справи належним чином, причин неявки суду не надав.

    Суд вважає можливим, на підставі ст. 225 ЦПК України, розглянути справу у відсутність відповідача й ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши  позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов   підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Стефанов є власником земельної ділянки площею 0,0700 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі – продажу земельної ділянки, укладеного 21 жовтня 2009 року з Панасенко та державної реєстрації права власності, вчиненої 06 листопада 2009 року Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів. Цільовим призначенням земельної ділянки, згідно державного акту про право власності на земельну ділянку зазначено – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруджень (присадибна ділянка) (а.с. 7, 8-10).

17 червня 2010 року Лівадійською селищною Радою ОСОБА_1 був наданий дозвіл на проведення робіт щодо виносу в натурі з встановленням тимчасового огородження належної йому земельної ділянки (а.с. 13).

Разом з тим, на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, відповідачем ОСОБА_2 був побудований дерев’яний сарай, ділянка огороджена забором та вхід на неї перегороджений металевими воротами. Будь-яких дозвільних документів на встановлення вказаних споруджень у ОСОБА_2 не має. Дані обставини були встановлені перевіркою, проведеною дільничним інспектором Лівадійського відділу ЯМУ ГУ МВС України в Криму по заявам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за результатами якої постановою від 27 лютого 2010 року в порушенні кримінальної справи було відмовлено (а.с. 15).

    Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, або без належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

    Відповідно до ст.. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

    Право власності на земельну ділянку, на якій розташовані самовільно побудовані ОСОБА_2 спорудження, за ним не зареєстровано, а тому на думку суду вона була захоплена ним самовільно.  

    Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майном за особою, яка здійснила (здійснює) самовільне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає зносу особою, яка його здійснила, або за її рахунок.

    Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю.

    Відповідно до  ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок в придатний для використовування стан, включаючи знос будинків, будівель та споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, що самовільно зайняли земельні ділянки.

    Власник земельної ділянки – Стефанов – заперечує проти використовування відповідачем ОСОБА_2  спірної земельної ділянки, і пред'явив позов про її звільнення.

    В результаті самовільного зведених споруджень на земельній ділянці, що належить йому на праві власності, позивач позбавлений можливості володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд, а також використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення та знесення розташованих на ній споруд обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

    Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді витрат на оплату інформаційно – технічного забезпечення справи і судового збору.

    На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 376, 317, 319 ЦК України, ст. ст. 125, 152, 212 ЗК України, ст.ст. 10, 60,  212, 213, 215, 217, 218, 225  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В  :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  усунення перешкод в користуванні, звільнення  земельної ділянки - задовольнити .

Зобов’язати  ОСОБА_2 усунути перешкоди  ОСОБА_1 в здійсненні права власності шляхом витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки загальною площею 0,0700 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Зобов’язати ОСОБА_2  забезпечити  доступ до земельної ділянки загальною площею 0,0700 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Зобов’язати ОСОБА_2  звільнити самовільно  зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0700 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зносу дерев’яного сараю, металевого забору та  воріт.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  судовий збір в сумі 8,50 гривень та витрати на інформаційно – технічне забезпечення справи в сумі 37 гривень.

Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд у порядку та строки згідно ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя –