Справа № 2-а-209/1115/10 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючого - судді Орендовського В.А.,
при секретарі – Котляр Я.В.,
з участю представника позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород адміністративний позов ОСОБА_2 до Кіровоградської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора Кіровоградської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Осіпова О.В., серія ВА № 192422 від 18 серпня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - як незаконну.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що 18 серпня 2010 року в м. Кіровограді по вул. Мурманській керував автомобілем «ВАЗ-21213», д/н НОМЕР_1, та був зупинений інспектором ДАІ, який склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про адміністративне правопорушення, згідно з якими він 18 серпня 2010 року в м. Кіровограді по вул. Мурманській керуючи автомобілем «ВАЗ-21213», д/н НОМЕР_1, не надав перевагу в русі пішоходу на пішоходному переході, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
По суті пред'явленого правопорушення позивач вказує, що даного правопорушення він не скоював, оскільки рухався у відповідності до ПДР та був зупинений працівником ДАІ, який йому повідомив, що він не надав перевагу в русі пішоходу на пішоходному переході , з даним твердженням він був не згоден, про що пояснив інспектору, що наближаючись до пішохідного переходу він пішоходів на даному переході не бачив, осіб, які б мали бажання наблизитись до переходу також були відсутні, а тому він вільно перетнув пішохідний перехід, не маючи ніяких перешкод з боку автомобілів чи пішоходів, після чого його було зупинено працівниками ДАІ. Однак інспектор ДАІ почав на нього кричати, що позбавить його документів на автомобіль та додому він повернеться пішки, при цьому відірвав нижню частину постанови та сказав йому, щоб йшов оплачувати штраф. Свідки очевидці скоєного при складанні протоколу та постанови були відсутні. Права позивача передбачені ст. 268 КУпАП інспектором ДАІ не були роз’яснені. Окрім цього йому не було вручено іспектором ДАІ копії протоколу та постанови (а лише шматок постанови), не роз’яснено строків її оскарження, а постанову та протокол він отримав лише при зверненні до УДАІ УМВС України в Кіровоградській області.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на підстави, що викладені в позові, просив постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 стягнення на підставі ст.122 ч.1 КУпАП скасувати, наполягаючи на тому, що він діяв в межах Правил дорожнього руху.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення йому повістки.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає можливим вирішити спір по суті за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши показання представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, а саме: постанову інспектора Кіровоградської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Осіпова О.В., серія ВА № 192422 від 18 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП, інші матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача – суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Згідно вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Фактично дійсні обставини даного порушення за участю ОСОБА_2 працівниками ДАІ залишились не встановленими за тих підстав, що в постанові не вказано на підставі якого саме порушення пункту ПДР позивач притягується до адміністративної відповідальності, іспектором ДАІ не вручено копій протоколу та постанови, не роз’яснено строків її оскарження, а постанову та протокол він отримав лише 08.09.2010 року при зверненні до УДАІ при УМВС в області, в постанові не зазначено на якому саме переході (регульований чи нерегульований) нібито позивач не пропустив пішохода, при винесенні постанови не були враховані, що пішоходів при наближенні до пішохідних переходів не було, тому вільно перетинав пішохідні переходи по вулиці Мурманській .
Постанова від 18 серпня 2010 року не містить повного найменування органу чи посадової особи, який наклав адміністративне стягнення, а скорочений набір спеціального звання посадової особи не дає можливість визначити чи правомочна вказана особа накласти адміністративне стягнення.
Крім того при складанні протоколу та винесенні постанови не були залучені свідки – очевидці скоєного правопорушення, які підтвердили б вину ОСОБА_2 відсутні. Також всупереч вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення виконані нерозбірливо і під «копірку», що навіть неможливо досконало зрозуміти обставини правопорушення, що є порушенням допущеними працівниками ДАІ в оформленні постанови.
Виходячи із норм, викладених в ст.71 КАС України, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, при чому він має спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб’єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов’язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані на користь відповідача чи позивача, разом з тим на запит суду відповідачем не були надані матеріали справи про адміністративне правопорушення, що позбавило суд можливості перевірити всі докази, на підставі яких інспектор Кіровоградської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Осіпов О.В. дійшов висновку про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова інспектора Кіровоградської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Осіпова О.В., серія ВА № 192422 від 18 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 171-2 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Кіровоградської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову інспектора Кіровоградської роти ДПС при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Осіпова О.В., серія ВА № 192422 від 18 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. – скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області В.А. Орендовський