справа № 2-1075/10

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2010  року                                                                                  місто Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого - судді Комнацького О.В.,

при секретарі Жигановському Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

Позивач у вересні 2009 року звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, у якому просила стягнути з нього заборгованість у сумі 46000,00 грн., посилаючись на те, що відповідачу під час перебування у шлюбі з дочкою ОСОБА_1 позивачем надано позику на придбання автомобіля TOYOTA COROLA-1, 6і кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, вартістю 143918,00 грн. Проте у зв'язку з перебуванням сторін по справі на час укладення даного договору у родинних стосунках угода не була складена без дотримання письмової форми та нотаріального посвідчення позики. Відповідач від виконання зобов'язань по договору позики  відмовляється.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні, просила стягнути з відповідача  23 000 грн.. Позов підтримала з підстав, викладених у заяві, пояснила, що вважає, що відповідач повинен повернути  їй 23000 грн., які вона надала йому для придбання автомобіля, договір було укладено усно, ніяких письмових документів щодо цієї позики між сторонами не укладалось. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю, пояснив, що договору позики з позивачем не укладав, коштів від неї не отримував.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.  1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій  формі,  якщо  його сума  не  менш  як  у  десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.  На  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший  документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей

 Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Виходячи  із досліджених у справі  доказів та чинного законодавства,  що  регулює  дані  правовідносини  суд  вважає,  що    позивачем  не доведено факту укладення між сторонами договору позики, оскільки позивач не надала доказів на підтвердження факту передачі відповідачу коштів та факту отримання ним коштів. У зв’язку з чим судом не приймаються до уваги також і доводи позивача щодо використання відповідачем наданих нею коштів в якості початкового внеску при укладенні кредитного договору на придбання автомобілю між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову за безпідставністю.

         Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1046, 1047,1049 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

    На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну  скаргу  протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя