АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Доценко Л.І., Журавльова О.Г.,
за участю секретаря - Карпової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси про відшкодування моральної шкоди у розмірі 80 000 грн., у зв'язку з отриманням виробничої травми. Позивач посилався на те, що 03.12.2003р. працюючи в КП „Молодьжилбуд", він отримав виробничу травму, про що був складений Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 10.12.2003р., і в подальшому МСЕК встановив йому 60 % втрати професійної працездатності та 2 групу інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом. Відповідно до ч.4 ст.1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" - завданням страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
В результаті отриманої виробничої трави - перелому ключиці, переломів ніг, великої черепно-мозкової травми, він зазнав фізичні та моральні страждання, які пов'язані з тим, що протягом тривалого часу він лікувався, дотепер його постійно турбують болі від переломів, головні болі, у зв'язку з незадовільним станом свого здоров'я він змушений постійно витрачати великі кошти на знеболювальне та інші ліки, але через важкий стан здоров'я він невзмозі виконувати ту роботу, яку виконував раніше, і тому не може забезпечити свою родину належним чином.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та просив задовольнити його позовні вимоги на підставі ст.1168 ЦК України, Закону України „Про загальнообов'язкове
1 Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А. Справа № 22ц - 1719/07
Доповідач Мартинова К.П. Категорія ЦП: 21
2
державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р.
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м.Одеси не визнала позов ОСОБА_1. і пояснила, що, по-перше, Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію абзацу 4 мст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей ), п/п " е" п.1 ч.1. ст.21. ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", по-друге, позивач не надав суду висновку МСЕК про встановлення факту спричинення моральної шкоди, і, по-третє, розмір компенсації за моральну шкоду в сумі 80 000 грн. визначений позивачем без урахування положень ст.23 ЦК України, відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини, яка завдала моральну шкоду, розміру моральної шкоди, встановленого ч.3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", тобто в сумі у розмірі до 200 мінімальних заробітних плат.
Рішенням суду від 05 лютого 2007 року позов ОСОБА_1. задоволений.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1. в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність; і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_1. та стягуючи з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1. моральну шкоду, районний суд виходив з того, що ушкодженням здоров'я позивачу заподіяно моральну шкоду, обов'язок відшкодування якої законом покладено на відділення Фонду.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1., працюючи в КП "Молодьжилбуд", 31.12.2003 року отримав виробничу травму, про що був складений Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 10.12.2003 року /а.с. 5-8/. Відповідно висновку МСЕК № 000195 від 21.03.2006 року ОСОБА_1. в результаті вказаного нещасного випадку на виробництві отримав тілесні ушкодження на підставі яких йому встановлена друга група інвалідності та 60% втрати працездатності / а.с.25/. В 2004 році висновком МСЕК № 008707 позивачу була встановлена друга група інвалідності та встановлена втрата ним працездатності в зв'язку з травмою на виробництві у розмірі 60% /а.с.11/.
3
Відповідно до вимог ст. ст. 1, 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинен здійснити виплату грошової суми за моральну шкоду, заподіяну працівникові в наслідок ушкодження його здоров'я.
Втрата потерпілим професійної працездатності завжди пов'язана з неможливістю виконувати роботу за своєю професією / фахом/, про що зазначається у висновку медичного органу, який видається потерпілому відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому порядку з врахуванням глибини фізичних та моральних страждань, втрати професійної працездатності та у розмірі до 200 мінімальних заробітних плат.
Ушкодження здоров'я - перелом ключиці, переломи ніг, велика черепно-мозкова травма , заподіяні позивачу під час виконання трудових обов'язків, отримані в результаті нещасного випадку на виробництві, які призвели до втрати ним 60 % працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Втрата позивачем професійної працездатності пов'Язана також з неможливістю виконувати роботу за своєю професією.
При наявності висновку МСЕК про встановлення позивачу інвалідності другої групи з втратою професіональної працездатності 60% в результаті нещасного випадку на виробництві та враховуючи характер заподіяної моральної шкоди позивачу, районний суд прийшов до правильного висновку про стягнення моральної шкоди з відділення Фонду.
Обов'язок виплати моральної шкоди, отриманої позивачем в результаті нещасного
випадку на виробництві, здійснюється Фондом соціального страхування, відповідно до ст.
21 Закону.
Посилання апеляційної скарги на відсутність висновку МСЕК про встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу, на підставі якого відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону проводиться страхова виплата, за моральну шкоду, являються безпідставними. Частина третя ст. 34 Закину передбачає виплату моральної шкоди за поданням відповідного висновку медичних органів, яка заподіяна умовами виробництва і яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності. В даному випадку ОСОБА_1висновком МСЕК встановлена друга група інвалідності та 60% втрати ним професійної працездатності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві тому підставами для стягнення моральної шкоди являються ст. ст. 21 та 28 Закону.
Розмір моральної шкоди визначено судом у відповідності з вимогами ст. 23 ЦК України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та відповідно до роз'Яснень , даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" та враховано відсутність вини позивача в настанні нещасного випадку 03.12.2003 року, обставини якого викладені в Акті Н-1 від 10.12.2003 року.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивача в зв'Язку з зупиненням дії Закону в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду, дії Закону в цій частині не скасовані, а зупинення дій не позбавляє позивача конституційного права на відшкодування моральної шкоди, яку він отримав в результаті нещасного випадку на виробництві.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої
4
інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.