Судове рішення #11725572

                                                                                                      Справа № 2а-521/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28.10.2010 року                      Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська  в складі:


головуючого судді: Пташкіної А.О.,

при секретарі: Єрьоменко Є.О.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до посадової особи  інспектора ІДПС ВДАІ Краснодонського району Халюзова Олександра Олеговича про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до Кам’янобрідського районного суду з адміністративним позовом, посилаючись на ті обставини, що 30.08.2010 року у відношенні нього інспектором ІДПС ВДАІ Краснодонського району Халюзовим О.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, а саме – порушення п. п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України  та постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності накладено штраф у сумі 255 гривень. З зазначеними протоколом та постановою позивач не згоден, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні позивач пояснив суду, що не згоден із вказаними у постанові інспектора ДПС фактами. Рухаючись на своєму автомобілі він був зупинений працівником ДАІ, який звинуватив його в тому, що він перевищив швидкість руху в населеному пункті і почав вкладати протокол про порушення ним правил ПДД.

Винним себе в порушенні правил дорожнього руху не визнає і вважає, що його вина у скоєні правопорушення інспектором ДПС не була доказана, неправильно застосовані норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не роз’яснив права і обов’язки, не надав зафіксовані технічними засобами і засобами фото-, відео спостережень або пояснень свідків докази щодо скоєння адміністративного правопорушення. Просив суд визнати протиправними дії старшого інспектора ІДПС Краснодонського району Халюзова О.О., скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі  255 гривень від 30.08.2010 року серії ВВ № 129697 винесену старшим інспектором ІДПС Краснодонського району Халюзовим О.О., а також просив закрити справу про адміністративне правопорушення  за відсутністю у його діях складу правопорушення.

Відповідач до суду не з’явився, причини неявки не повідомив, по день та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 128 ч.4 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню,  з наступних підстав.

 Відповідно до ст. 287 КУпАП  постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою щодо якої її винесено.

Згідно ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової) особи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний суд.

Судом встановлено, що  30.08.2010 року об 11.55 годин старшим інспектором ІДПС Краснодонського району Халюзовим О.О. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_3 де зазначено, що рухаючись на вул.. Дорожня у с. Новосветлівка в районі ліцею перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті (60 км/год) на 28 км/год, чим порушив п. п. 12.4, 12.9 (б) (а.с.7).

Відповідно до постанови серії ВВ № 129697 по справі про адміністративне правопорушення від 30.08.2010 року на ОСОБА_3 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255 гривень (а.с.6).

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленим законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП посадова особа зобов’язана повно та всебічно з’ясувати всі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Однак, ці вимоги інспектором не виконані, оскільки висновки про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення не базуються на зібраних у справі доказах.

З протоколу серії ВВ1 № 029443 від 30.08.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП вбачається, що правопорушник ОСОБА_3 провину не визнав.

Відповідно до ст. 268 КУпАП одне із прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є право оскаржувати постанову по справі. За обставинами даної справи посадова особа, дії якої оскаржуються, не долучила до матеріалів протоколу пояснення викладені на окремому листі правопорушника, не мотивувавши своє рішення у протоколі, та не дослідивши всі докази, прийшов до поспішного висновку про наявність у діях водія ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення та винність останнього у його вчиненні.

Висновки інспектора про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, інші докази на підтвердження вини останнього (даних фото-, відеозйомки, показань свідків) відсутні.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, у вищевказаному протоколі зазначено, що до нього додається відеозапис, однак сторонами до суду вона не надана. Крім того, в протоколі не зазначено, номер приладу, яким проводилася відеофіксація чи сертифікований він. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Крім того, при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень інспектором ДПС не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність,  а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови  інспектором  ДПС не було не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

   Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для справ, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

    Згідно ст. 71 ч.2   КАС України,  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На неодноразові виклик до суду, відповідач жодного разу не з”явився, заперечень щодо вказаного адміністративного позову не надав.

 Згідно ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення, але оскільки відповідно до ст. 162 КАС України такі повноваження суду не надані в частині вимог закриття провадження по адміністративній справі слід відмовити.  

  За таких обставин, оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена працівником ДАІ  поспішно, без ретельного  урахування всіх обставин справи та наявних доказів, суд вважає за необхідне визнати дії  старшого інспектора ІДПС Краснодонського району Халюзова О.О. щодо накладення на позивача штрафу у розмірі 255 гривень, а також скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу серії ВВ № 129697 від 30.08.2010 року винесену старшим інспектором ІДПС Краснодонського району Халюзовим О.О.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 18, 71 ч.2, 128, 159, 160, 161, 162  Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 33, 122, 247, 251, 268, 280, 287ч.1, 288ч.1, КпАП України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заявлені в адміністративному позові вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

   Скасувати постанову серії ВВ № 371843 від 23.01.2010 року інспектором ДПС 4-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганська Биля Володимиром Володимировичем про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності на підставі ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанова Кам’янобрідського районного суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення.

      Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

            Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя Кам'янобрідського

районного суду г. Луганська                                                                             А.О. Пташкіна  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація