Справа № 1-50

2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 квітня 2007р.                                                                  Єланецький

районний суд                                                                    Миколаївської області

В складі: головуючого-судді                                            РАЄВИЧ Т.М.

При секретарі                                                КУЗЬМІНІЙ О.Ю.

За участю прокурора                                    МІШЕНІНОЇ О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с.Григорівка Єланецького району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, не працюючого, проживаючого в с Куйбишівка Єланецького району Миколаївської області раніше судимого:

1993                             р. Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.140 КК України ( в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 45 КК України покарання умовне з іспитовим строком на 2 роки.

1994                             року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.141, ч.2 ст.140, ч.2 ст.206, 42, 43 КК України ( в редакції 1960 р.) до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 19.12.1998 року по відбуттю строку покарання.

28.01.2000 року Єланецьким районним судом Миколаївської області

за ч.3 ст.81, ст.208, 42, КК України ( в редакції 1960 р.) до 4 років

позбавлення волі.

19.04.2000 року Братським районним судом Миколаївської області

за ч.2 ст.86, ч.3 42, КК України ( в редакції 2001 р.) до 7 років

позбавлення волі. Звільнений 29.05.2006 року із Казанківської ВК

Миколаївської області по відбуттю строку покарання.

23.03.2007 року Єланецьким районним судом Миколаївської області

за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі (вирок в законну

силу не вступив).

-за ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2007 року ОСОБА_1, будучи раніше судимимим за викрадення чужого майна, за попередньою змовою з іншою особою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з застосуванням фізичного насильства не небезпечного для життя та здоров'я відносно громадянина ОСОБА_2., жителя с

2

Григорівка Єланецького району Миколаївської області, відкрито заволоділи належним йому майном, а саме: конем вартістю 3000 грн., підводою вартістю 500 грн., 2 алюмінієвими бідонами загальною вартістю 160 грн., бочкою вартістю 120 грн., чим заподіяли останньому матеріальну шкоду в розмірі 3780 грн.

В нічна 22.01.2007 року, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з іншою особою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з застосуванням фізичного насильства не небезпечного для життя та здоров'я, навмисно, з корисливих спонукань, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, проникли до сараю громадянина ОСОБА_3., жителя с Куйбишівка Єланецького району Миколаївської області і відкрито для останнього заволоділи належним йому конем та підводою, спричинивши останньому збитки на суму 3000 грн.

В цю ж ніч, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншою особою, навмисно, з корисливих спонукань, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, проникли до сараю громадянина ОСОБА_4., і відкрито для останнього заволоділи його конем вартістю 3000 грн.

Викраденим майном підсудний розпорядився на власний розсуд.

Допитаний по даній справі в якості підсудного ОСОБА_1 вину свою визнав повністю, суду пояснив, що 20 січня 2007 року, близько обіду, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5,. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повертався від своєї сестри з с. Микольське Братського району в напрямку с Григорівка Єланецького району.

По дорозі вони помітили чоловіка, який їхав на кінній підводі в бік с Григорівка. Вони його зупинили та попросили їх підвезти, на що він погодився. Не доїждаючи до села, чоловік зупинився біля криниці, щоб набрати води. На підводі знаходилися два алюмінієві бідони та пласмасова бочка. В цей час ОСОБА_5. сказав чоловікові, що позичить в нього коня і після цих слів, сів на підводу і швидко поїхав в бік с Куйбишівка. Спочатку він подумав, що це був жарт, але бачучи, що ОСОБА_5. не зупиняється, він наздогнав його та сів на підводу. Коли він запитав, що відбувається, ОСОБА_5. відповів, що викраденого коня вони продадуть. По дорозі він викинув з підводи пласмасову бочку. З с Куйбишівка вони   поїхали в с. Малосолоне Вознесенського району, де продали бідони незнайомій жінці за 23 грн. Потім вони поїхали в с Вознесенське до знайомого ОСОБА_6, щоб там продати коня. Знаходячись в с Вознесенське, на слідуючий день 21.01.07 року, вони продали викрадденого коня за 1050 грн. заготівельникам м'яса. З даної суми грошей ОСОБА_5. йому виділив незначну кількість. Після цього вони повернулися в с Куйбишівка. Прийшовши в село ОСОБА_5. зайшов до себе додому, а потім вони разом пішли в с Григорівку до його сестри, в якої він забрав свій паспорт. По дорозі ОСОБА_5. запропонував йому поїхати з ним до його батька в Львівську область, на що він погодився, але зауважив, що на це потрібні гроші і запропонував копати метал, але ОСОБА_5. сказав, що знову необхідно викрасти коня, але не сказав в кого. В с.Куйбишівка вони

3

зупинилися біля двору громадянина ОСОБА_3. ОСОБА_5. сказав, що у останнього є кінь і його

необхідно викрасти. Вони зайшли в двір і підійшли до сараю, де знаходився кінь. В цей час з літньої кухні вийшов ОСОБА_3, та ввімкнув на подвір'ї світло. Коня з підводою вони забрали після того, як ОСОБА_5. побив ОСОБА_3. Проїзджаючи повз будинок ОСОБА_4., ОСОБА_5. наказав йому зупинитися та йти за ним. Вони зайшли в двір, ОСОБА_5. став біля дверей будинку, а йому сказав, щоб він йшов в сарай і забрав коня. В цей час він почув якийсь крик з будинку, але ОСОБА_5. сказав, щоб він не боявся та виводив коня. Викраденого коня він прив'язав до підводи ОСОБА_3., і степовими дорогами поїхали в бік Вознесенського району. Вже вранці вони виїхали на трасу неподалік с Раково Вознесенського району, де випадково зустріли заготівельників м'яса, яким продали викрадених коней за 1600 грн. пояснивши, що коні належать ОСОБА_5, а гроші потрібні йому на лікування дружини.

Органом досудового розслідування дії підсудного кваліфіковано за ч.3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезбечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Суд вважає, що дана кваліфікація дій підсудного зроблена правильно і знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Обираючи підсудному вид та розмір покарання, як обтяжуючі покарання обставини суд враховує рецидив злочину, а також те, що вчинив злочин, перебуваючи в стані алкогольнго сп'яніння.

Пом'якшуючих покарання обставин суд не вбачає.

А тому, враховуючи особу підсудного, його ставлення до скоєнного злочину, обтяжуючі обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного не можливо без ізолювання від громадськості.

По даній справі потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_4 заявлені цивільні позови  про відшкодування спричиненої їм матеріальної шкоди в розмірі по 3000 грн. кожному. Суд вважає дані позови обгрунтованими і такими, які згідно ст.1166ЦК України підлягають повному задоволеню.

Із матеріалів кримінальної справи слідує, що вироком Єланецького районного суду від 24.03.2007 року ОСОБА_1 засуджений до позбавлення волі строком на 3 роки. Із цього слідує, що остаточне покарання йому необхідно призначати виходячи з вимог ч.4 ст.70 КК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.323-324КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України і призначити йому покарання в вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

Згідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів ( ч.3 ст.185 КК України вирок від 23.03.2007 року), визначити остаточне покарання шляхом

4

поглинення більш суворого покарання менш суворим в вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 3000 (три тисячі) грн. кожному в відшкодування спричененої їм матеріальної шкоди.

Речові докази по даній справі: кінну підводу та упряж, які передані під розписку на зберігання ОСОБА_2. - передати в його повне розпорядження.

Міру запобіжного заходу по відношенню до підсудного залишити попередньою - тримання під вартою.

Зарахувати підсудному ОСОБА_1. в строк відбування покарання утримання його в ІТТ Єланецького РВ УМВС з 12 по 15 грудня 2006 року та утримання під вартою з 31.01.2007 року.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду через місцевий суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а для засудженого ОСОБА_1в такий же строк з моменту вручення йому копії вироку.