АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 5862/ 2010 р. Головуючий в інстанції Олейнікова Г.М.
Доповідач Савченко В.О.
УХВАЛА
іменем України
26 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Савченко В.О.,
суддів Карташова О.Ю., Свинцової Л.М.
при секретарі Ковальчук Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
по апеляційній скарзі ОСОБА_2
на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 05 серпня 2009 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння, ~
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 05 серпня 2009 у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Мотивуючи доводи апеляції, апелянт зазначив, що при ухваленні рішення суд невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Судом не прийнято до уваги, що його права, як власника автомобіля, порушуються відповідачем, який створює перешкоди у користуванні належним йому майном, а тому заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2
У відповідності зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, що були досліджені в судовому засіданні. Цим вимогам закону оскаржене рішення відповідає в повній мірі.
Згідно ст. 391 ЦПК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З конструкції статті 391 ЦК України вбачається, що з позовом про усунення перешкод у користуванні майном може звернутися власник, права якого порушуються іншою особою.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль моделі ЗАЗ 965, 1967 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_4, що підтверджується копією технічного паспорту НОМЕР_2, виданого МРЕВ м. Свердловська Ворошиловградської області 14.04.1976 року (а.с. 6).
На підставі довіреності від 07 червня 2007 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2, а також ОСОБА_5, ОСОБА_6 безоплатно бути його представниками у всіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від їх форм власності, виду діяльності та господарювання, в органах державтоінспекції України, в органах нотаріату при вирішенні питань, пов’язаних з продажем чи обміном за ціну та на умовах на їх розсуд належного ОСОБА_4 автомобіля моделі ЗАЗ 965, 1967 року випуску, шасі № НОМЕР_3, реєстраційний номер № НОМЕР_1.
Відповідно до довіреності від 28 листопада 2008 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником у всіх судах України та вчиняти від його імені усі процесуальні дії, встановлені законом, які виникають під час судового розгляду стосовно вищезазначеного автомобіля.
Як зазначає позивач, звертаючись до суду з позовом, він як власник спірного автомобілю з 200 5 року у 200 6 року передає його відповідачеві. Але перша довіреність від ОСОБА_4 лише від 07 червня 200 7 року
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач не є власником автомобіля, не був ним, а тому немає права вимагати вилучення автомобіля у відповідача та повернення йому.
Видання ОСОБА_4 довіреностей на ім’я позивача не породжує у останнього права власності на автомобіль, а лише надає можливість здійснювати представництво від імені довірителя перед третіми особами у межах, визначених цими довіреностями.
Доводи апелянта про придбання автомобіля у ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього.
Звертаючись до суду з позовом 3.11.2008 року, апелянт діє саме від свого імені, а не від власника автомобілю ОСОБА_4 Довіреність останнього ОСОБА_2 бути його представником у всіх судах України та вчиняти від його імені усі процесуальні дії, встановлені законом, які виникають під час судового розгляду стосовно вищезазначеного автомобіля надана лише 28 листопада 2008 року – вже після звернення позивача до суду.
Стаття 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Обгрунтованість своїх позовних вимог ОСОБА_2 не доведена.
Приймаючи до уваги надані сторонами докази, обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильно висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2
Посилання апелянта на те що постановами про відмову у порушенні кримінальної справи від 13.06.2007 року та від 11.03.2009 року визначено передачу автомобіля відповідачеві та знаходження його у останнього, до уваги прийняті бути не можуть, приймаючи до уваги наведене вище.
Заочним рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 30.12.2008 року було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні автомобілем. Усуваючи перешкоди в користуванні зазначеним автомобілем, судом зобов*язано відповідача повернути автомобіль позивачеві. Рішення суду виконано.
Доводи апелянта про те, що цим рішенням підтверджено його право власності на автомобіль є необгрунтованим. Висновки суду про визнання права власності позивача на спірний автомобіль відсутні.
Крім того, на момент ухвалення оскарженого рішення доказів того, що автомобіль знаходиться у відповідача, немає.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При розгляді справи судом не були порушені норми матеріального та процесуального права. Суд, ухваляючи оскаржене рішення, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги наведене вище колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та надуманість апеляційної скарги у повному обсязі.. Необхідність зміни чи скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 05 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: