АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц- 13787/2010 р. Головуючий в інстанції Кіяшко В.Г.
Доповідач Савченко В.О.
РІШЕННЯ
іменем України
19 жовтня 2010 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Савченко В. О.,
суддів Карташова О.Ю., Медведєвої Л.П.
при секретарі Ковальчук Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганськ цивільну справу
по апеляційній скарзі ОСОБА_2
на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 01 вересня 2010 року
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу , -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач 26.03.2009 року позичив у нього 18700 доларів США, що в перерахунку складає 143990 грн., а також 13000 грн., які зобов’язувався повернути до 26.09.2009 року, про що свідчить відповідна розписка. У встановлений строк ОСОБА_2 борг не повернув.
Посилаючись на вищезазначені обставини, ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 156990 грн., відсотки за період з 26.09.2009 року по 01.07.2010 року у розмірі 12167,8 грн., а також 2 % річних за прострочення зобов’язання, що становить 28490,46 грн., суму інфляції – 10620,08 грн., 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати у розмірі 2120 грн.
Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 01 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 215388,26 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивача 198220,4 грн., в іншій частині позову - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт заперечує проти стягнення з нього процентів у розмірі 12167,8 та моральної шкоди у розмірі 5000 грн, оскільки такі виплати не відповідають вимогам чинного законодавства.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 213 ЦПК України передбачає, що рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, що були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з розпискою між сторонами 26 березня 2009 року було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав 18700 доларів США та 13 000 грн., які зобов’язався повернути до 26 вересня 2009 року, але у визначений строк борг не повернув. Зазначені обставини сторонами не оскаржуються.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем умов договору позики грошових коштів та завдання у зв’язку з цим моральної шкоди позивачу.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України з договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст. 1047 ЦК України).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за позиковим зобов’язанням ОСОБА_4 мав повернути позивачу у строк до 26 вересня 2009 року борг у сумі 18 700 доларів США, що еквівалентно 143 990 грн., та 13 000 грн., а всього 156 990 грн., чого ним виконано не було.
ЦК України покладає на позичальника зобов’язання повернути суму боргу у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, в якій зазначено, що поверненню на користь кредитора підлягає сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За договором позики сторони дійшли згоди про стягнення з позичальника, який прострочив зобов’язання, 2% від суми боргу за кожний місяць.
Виходячи з того, що прострочення зобов’язання ОСОБА_4 склало за період з 26.09.2009 року по 01.07.2009 року 276 дні, суд правильно стягнув на користь відповідача відсотки за прострочення грошового зобов’язання у сумі 28490, 46 грн. , а також суму інфляції – 10620,08 грн.
Згідно договору про надання правової допомоги від 01.07.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, витрати позивача на правову допомогу склали 2000 грн. (а.с. 13) та вони підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.ст. 84, 88 ЦПК України.
У цій частині рішення суду апелянтом не оскаржується.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача додатково 12167,80 грн. як проценти від суми неповерненої позики, посилаючись ч.1 ст. 1050 ЦК України, оскільки проценти, що підлягають стягненню у разі прострочення зобов’язання, визначено умовами договору, то вони не можуть бути додатково стягнуті відповідно ст. 1050 ЦК України.
Суд не може також погодитися з висновками суду першої інстанції щодо задоволення вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, оскільки законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
В силу п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, яким cтягнути з ОСОБА_6 на користь позивача 198100,54 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає стягнути з відповідача на користь позивача витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та судовий збір у розмірі 1700 грн. на користь держави.
Керуючись ст. 88, 303, п. 3 ч.1 ст. 307, 309 , 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 01 вересня 2010 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг у сумі 156990 гривень, відсотки за прострочення грошового зобов’язання 28490, 46 грн., суму інфляції – 10620,08 грн, втрати на правову допомогу 2000 гривень, а всього 198100,54 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: