У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві  9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 2 червня 2006 року  щодо ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а :

зазначеною постановою суду щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя с.Валі-Кузьмін Глибоцького району Чернівецької області,

громадянина України, судимого 7.03.2006 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням із іспитовим строком 1 рік, -

кримінальну справу за ч.2 ст.289 КК України закрито на підставі ч.4 ст.289 КК України .

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що 14 квітня  2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння, він повторно, шляхом проникнення у гараж домоволодіння ОСОБА_2 у с.Коровія Глибоцького району Чернівецької області, незаконно заволодів його автомобілем ВАЗ-21102 вартістю 19880 грн., а через деякий час залишив даний автомобіль поблизу цього ж домоволодіння.

В апеляційному порядку зазначена постанова не переглядалася.

                У касаційному поданні прокурор стверджує, що судове слідство проведено неповно та однобічно, з неправильним застосуванням положень ч.4 ст.289 КК України, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи,  у зв”язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду першої інстанції про закриття справи щодо ОСОБА_1  у зв”язку з його добровільною заявою правоохоронним органам про заволодіння автомобілем ВАЗ-21102 д.н. НОМЕР_1, поверненням транспортного засобу, відшкодуванням заподіяної шкоди  - не відповідає вимогам закону.

Закон, -ч.4 ст.289 КК України,- передбачає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом тільки за наявності трьох підстав: вона добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1, заволодівши належним потерпілому ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ-21102, певний час його використовував, а потім доставив його не потерпілому, а за деяку відстань від гаражу ОСОБА_2. Останній, виявивши відсутність свого автомобіля, одразу ж, уночі 14 квітня 2006 року, заявив про це у органи міліції, яка й знайшла цієї ночі вказаний автомобіль.

Добровільна ж заява ОСОБА_1 про заволодіння автомобілем ОСОБА_2 відбулася лише 16 квітня 2006 року, що не може свідчити про добровільність волевиявлення ОСОБА_1

За таких обставин подання прокурора про помилковість рішення суду, який звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 289 КК України є обгрунтованим.

Керуючись статтями ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,-

                             у х в а л и л а:

Касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області задовольнити.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 2 червня 2006 року  щодо ОСОБА_1 скасувати.

Справу направити у той же суд на новий судовий розгляд.

                                   с у д д і :

Пекний С.Д.                        Гриців М.І.                        Нікітін Ю.І.