Справа № 2-6476/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 серпня 2010 року Ленінський районний суд  м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі  Вєтлугіної Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної невиплаченої державної соціальної допомоги  дітям війни,

в с т а н о в и в :

21 липня 2010 року   позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя в якому просила стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу  дітям війни за 2007-2010 роки.

В позові зазначила , що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право з 01.01.2007 року на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у  редакції  від  18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Але, всупереч вищезазначених Рішень Конституційного Суду України нарахування провадились частково та в значно меншому розмірі ніж це встановлено ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», що змушує позивачку звертатися із позовом до суду.

Під час розгляду справи позивачкою  подана заява про уточнення позовних вимог в якій вона  просить зобов’язати відповідача здійснити перерахування та виплатити їй , як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2009-2010 роки, а також просила  розглянути справу без її  участі.

Представник відповідача проти позову заперечував, подав письмові заперечення в яких зазначив, що протягом 2009 року позивачу нарахування щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни провадились відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008, № 530, якою встановлені виплати пенсіонерам, які мають статус «Діти війни», в розмірі 49,80 грн. Таким же чином провадяться нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни і в 2010 році. Вважає, що їх діями не порушувались права позивача у зв’язку з чим просить в позові відмовити.

Крім того, зазначив, що позивач вже звертався до суду з адміністративним позовом з вимогою стягнути  на її користь  недоплачені суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2009 роки. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя вимоги позивача було задоволено частково  та зобов’язано УПФУ Ленінського району м. Запоріжжя здійснити перерахунок за період з 09.07 по 31.12.2007 року, з 22.05 по 31.12.2008 року.

Дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка  має статус «Дитини війни», що підтверджується  пенсійним посвідченням.

Статтею 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від  18.11.2004 було встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет 2007» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений внаступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.

Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007 визнано  таким,  що не  відповідає Конституції  України (є  неконституційними),  положення  пункту  12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни".

Законом України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”, який  втратив чинність, як такий, що  є  неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Таким чином,  рішеннями Коституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у  редакції  від  18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня  2008 року по теперішній час.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст..7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється  за рахунок коштів Державного бюджету України. ЗУ «Про Державний бюджет на 2010 рік» прийнято 27.04.2010 року і його дія закінчується 31.12.2010 року. Таким чином, у відповідача лише з 27.04.2010 року з’явилися підстави для здійснення перерахунку, який повинен бути проведений протягом бюджетного року.

Позивачка , відповідно до ст..6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004, чинній  у 2009 році, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

 Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки , передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, за місцем проживання позивача.

Відповідно до ст..3ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних  прав. Однак захист прав особи на майбутнє, чинним законодавством не передбачається.

Також при винесенні рішення суд враховує те, що є рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя яким УПФ Ленінського району м. Запоріжжя вже зобов’язано здійснити перерахунок та виплатити позивачці щомісячну державну допомогу, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року. На сьогоднішній день вищезазначене рішення виконано та відповідно до відомості № 580 від 20.05.10 позивачці зроблено перерахунок та виплачено 1426,13 грн.

Таким чином, аналізуючи у сукупності докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом зобов’язання відповідача зробити позивачці  перерахунок пенсії та здійснити  їй  виплати у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»  та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" починаючи з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 27 серпня 2010 року,  з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені  судові витрати.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, які були ним сплачені при зверненні із позовом до суду  у вигляді держмита в розмірі 8,5 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., що разом складає 45,5 грн.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 81, 88, 212, 213  ЦПК України, ст.ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  суд -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 27 серпня 2010 року ,  з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 45,50 грн. (сорок п’ять гривень 50 коп.)

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга  на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя