АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
2 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Романова О.В.
суддів Зав’язуна С.М., Ляшука В.В.
з участю прокурора Філя С.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого експедитором в ТОВ „ АМСК" м. Калинівка, раніше судимого:
- 26 червня 2003 року Бердичівським міським судом за ст.ст. 187 ч.4, 304, 70 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 16 грудня 2003 року вирок змінено. Провадження у справі за ст.304 КК України закрито у зв’язку з відсутністю складу злочину. Виключено посилання на призначення покарання за правилами ст.70 КК України. Міру покарання залишено без змін. Постановою Машівського районного суду Полтавської області від 17 червня 2008 року звільнено від подальшого відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 8 днів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ст. 164 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.ст. 71 ч.1, 72 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міського суду від 26 червня 2003 року, та остаточно визначено ОСОБА_1 до відбування покарання у вигляді 1 року 10 місяців 20 днів позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні наступних дій.
Згідно рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 8 жовтня 1998 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 24 вересня 1998 року і до повноліття дитини. Однак, ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, ніде не працював, на обліку в центрі зайнятості населення м. Бердичева не перебував, ніякої матеріальної допомоги дитині не надавав, на попередження державного виконавця не реагував, в результаті чого виникла заборгованість по аліментах. Станом на 1 червня 2010 року заборгованість становить 50 місяців, що в грошовому еквіваленті становить 8631 грн. 60 коп., а саме: за грудень 1999 року - 37,50 грн., виходячи із середнього заробітку по м. Бердичеву: січень 2000 року - 49 грн.; лютий 2000 року - 29 грн.; березень 2000 року - 29 грн.; квітень 2000 року - 37 грн.; травень 2000 року - 37 грн.; червень 2000 року - 49 грн.; липень 2000 року - 49 грн.; серпень 2000 року - 49 грн.; вересень 2000 року - 49 грн.; жовтень 2000 року - 49 грн.; листопад 2000 року - 49 грн.; грудень 2000 року - 49 грн., щомісячно виходячи із середнього заробітку по м. Бердичеву; за січень 2001 року - 61,75 грн.; лютий 2001 року - 52,50 грн.; березень 2001 року - 26,25 грн.; квітень 2001 року - 61,75 грн.; травень 2001 року - 61,75 грн.; червень 2001 року - 61,75 грн.; липень 2001 року - 61,75 грн.; вересень 2001 року - 16,57 грн.; жовтень 2001 року - 16,31 грн.; листопада 2001 року - 61,75 грн.; грудень 2001 року - 61,75 грн., щомісячно, виходячи із середнього заробітку по м. Бердичеву; за січень 2002 року - 61,61 грн., лютий 2002 року - 74,94 грн., березень 2002 року - 72,83 грн., липень 2008 року - 352,36 грн., серпень 2008 року - 328,75 грн., вересень 2008 року - 352,76 грн., жовтень 2008 року - 337,22 грн., листопад 2008 року - 318,04 грн., грудень 2008 року - 343,15 грн., щомісячно, виходячи із середнього заробітку по м. Бердичеву; за січень 2009 року - 298,10 грн., лютий 2009 року - 322,32 грн., березень 2009 року -312,04 грн., квітень 2009 року - 322,76 грн., травень 2009 року - 325,87 грн., червень 2009 року - 362,32 грн., липень 2009 року - 368,83 грн., серпень 2009 року - 333,85 грн., вересень 2009 року - 347,83 грн., жовтень 2009 року -352,11 грн., листопад 2009 року - 358,59 грн., щомісячно, виходячи із середнього заробітку по м. Бердичеву; січень 2010 року - 354,75 грн., лютий 2010 року - 354,75 грн., березень 2010 року - 354,75 грн., квітень 2010 року -354,75 грн., травень 2010 року - 354,75 грн., щомісячно, виходячи із середнього заробітку по м. Бердичеву.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 порушує питання про пом’якшення призначеного йому покарання. Посилається на те, що від цивільного шлюбу має малолітню доньку, яка у разі вступу вироку суду першої інстанції в силу, буде позбавлено його батьківського піклування. Обіцяє працевлаштуватися, своєчасно сплачувати аліменти та погашати заборгованість.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції з вищевказаних підстав, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі і до дня набрання вироком законної сили пройшло 3 роки.
Суд першої інстанції цих положень закону при розгляді даної справи не дотримався.
Як вбачається з матеріалів справи, засудивши ОСОБА_1 за ухилення від сплати аліментів, крім іншого й за період з грудня 1999 року по березень 2002 року, суд не врахував, що з дня вчинення зазначених дій, які підпадають під ознаки злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі пройшло більш ніж 3 роки, при цьому з врахуванням постанови органів досудового слідства від 25 червня 2010 року про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст.164 КК України за період з 25.04.2002 року по 25.06.2008 року, вважати, що перебіг давності за вчиненні зазначених дій зупинився, на думку колегії суддів підстав немає.
За таких обставин, ОСОБА_1 в силу ст.49 КК України підлягав звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення зазначених дій, що виключало постановлення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 за ухилення від сплати аліментів за період з грудня 1999 року по березень 2002 року.
З урахуванням наведеного, з фабули обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним, слід виключити посилання на засудження ОСОБА_1 за ухилення від сплати аліментів за період з грудня 1999 року по березень 2002 року.
Що ж стосується решти обвинувачення, яке суд визнав доведеним, то воно підтверджується сукупністю перевірених в судовому засіданні доказів, на які послався суд першої інстанції, і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
Дії ОСОБА_1, що полягали в умисному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітніх дітей, судом правильно кваліфіковані за ст.164 ч.1 КК України.
Незважаючи на виключення з вироку частини обвинувачення, визнаного судом доведеним, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення призначеного ОСОБА_1 покарання, оскільки воно визначено з врахуванням обставин, передбачених ст.65 КК України, та шляхом лише часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
апеляцію засудженого ОСОБА_1 частково задовольнити.
У вироку Бердичівського міськрайонного суду від 10 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 з фабули обвинувачення, визнаного судом доведеним, виключити посилання на засудження ОСОБА_1 за ухилення від сплати аліментів за період з грудня 1999 року по березень 2002 року.
В решті цей ж вирок залишити без зміни.
Судді: