Справа №2о-133/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2010 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого: судді Антонової Н.В.
При секретарях: Клепцовій Н.Ю., Мішкіній А.В., Кавун І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
встановив:
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зазначивши в заяві, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, з якою він проживав разом з 1989 року. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира номер АДРЕСА_1. Заявник спадщину прийняв фактично, так як проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Просить Суд заяву задовольнити.
В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені вимоги та просив встановити факт проживання однією сім’єю понад п’ять років ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Встановлення факту проживання однією сім’єю заявнику необхідно для оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3
Зацікавлена особа проти задоволення заяви заперечувала, зазначивши, що заявник є лише наймачем приміщення, в якому проживала спадкодавець, спільного господарства вони не вели.
Суд, вислухавши представника заявника, зацікавленої особи, вивчивши матеріали справи, заслухавши показання свідків, встановив наступне.
Представник заявника в судовому засіданні пояснив, що заявник з 1989 року постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, доходи і витрати, підтримували та піклувались один про одного. В підтвердження факту спільного проживання заявником представлені Суду документи, що підтверджують витрати заявника на оплату житлово-комунальних послуг, придбання товарів (побутової техніки). В період з 2008 року та по день смерті спадкодавець хворіла внаслідок загального захворювання, що підтверджено висновком медичної установи, їй встановлена І група інвалідності з необхідністю постійного стороннього догляду. Останні 11 місяців життя спадкодавець не могла обслуговувати себе без сторонньої допомоги, яку надавав заявник. В підтвердження цього Суду надано підтверджуючі документи (чеки, квитанції) щодо придбання ліків та товарів медичного призначення. Під час хвороби заявник постійно знаходився з ОСОБА_3, опікувався, надавав допомогу, годував, давав призначені медичними працівниками ліки. Після смерті ОСОБА_3, Заявник організував та оплатив заходи по її похованню та в подальшому організації поминок.
Зацікавлена особа, який є братом спадкодавця, проти задоволення заяви заперечувала повністю, обґрунтовуючи це тим, що заявник ніколи не проживав постійно зі спадкодавцем, допомоги їй не надавав, мешкав в квартирі в якості наймача. Зацікавлена особа зареєстрована та проживає в м. Белгород (Росія) з 1967 року, ОСОБА_3 бачив та спілкувався з нею час від часу, приблизно раз на рік відвідував, з заявником знайомий приблизно з кінця 90-х років. Зі слів зацікавленої особи останнім часом ОСОБА_3 скаржилась йому на неналежне відношення до неї заявника, але будь-яких доказів в підтвердження цього Суду не надано.
З метою встановлення фактів, необхідних для повного та об’єктивного розгляду справи в судове засідання були викликані та допитані свідки зі сторони заявника та зацікавленої особи, які повідомили Суду наступне:
- свідок ОСОБА_4, яка є лікарем-терапевтом центральної районної поліклініки Голосіївського району м. Києва та здійснювала нагляд за ОСОБА_3 під час хвороби пояснила, що під час відвідування ОСОБА_3 постійно бачила в квартирі заявника та вважала їх подружжям. Зазначала, що заявник доглядав за ОСОБА_3, надавав їй призначені ліки, годував. Будь-яких скарг на заявника від ОСОБА_3 вона ніколи не отримувала.
- свідок ОСОБА_5, яка є лікарем-неврологом центральної районної поліклініки Голосіївського району м. Києва пояснила, що здійснювала нагляд за ОСОБА_3, коли вона хворіла. Під час відвідувань ОСОБА_3 заявник постійно був присутній з нею, піклувався про неї, сама ОСОБА_3 була доглянута. Вважала їх подружжям.
- свідок ОСОБА_6, який разом працював з заявником та знає його понад 15 років повідомив Суду, що вважав заявника та ОСОБА_3 подружжям, оскільки вони завжди були разом, хоча і не знав, що їх відносини офіційно не оформлені. Свідок часто бував у них вдома, розповів, що вони вели спільне господарство, протягом спільного життя придбали побутову техніку (холодильник, телевізор, плиту тощо). Підтвердив, що заявник піклувався про ОСОБА_3 під час її хвороби, доглядав її. Був присутній на похоронах, повідомив, що заявник здійснював їх організацію. Про існування зацікавленої особи знав, але ніколи не бачив.
- свідок ОСОБА_7 повідомив Суду, що знає заявника з 1962 р., в період спільного проживання заявника та ОСОБА_3 бачив їх разом 2-3 рази на рік, бував у них вдома, завжди вважав їх подружжям, вони вели спільне господарство. Був присутній на похоронах ОСОБА_3, знав, що їх організацією займався заявник. Про існування зацікавленої особи знав, але ніколи не бачив.
- свідок ОСОБА_8 повідомила Суд, що є сусідкою заявника (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 знала з 1974 р., орієнтовно з 1995-1996 р. вони проживали разом з заявником. Знала їх як чоловіка та дружину. Повідомила, що вони вели спільне господарство, робили спільні покупки, бачила їх разом майже щодня, часто була у них вдома. В квартирі жили в одній кімнаті, було одне ліжко. Повідомила, що заявник постійно доглядав за ОСОБА_3 під час її хвороби, купував ліки. Була присутня на похованні ОСОБА_3, їй відомо, що їх організовував і оплачував заявник. Про існування зацікавленої особи знала, але ніколи не бачила.
- свідок ОСОБА_9 повідомила Суд, що є сусідкою заявника (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 знала з 1976 року. Повідомила, що ОСОБА_3 та заявник вели спільне господарство, з 1995 року проживали разом. Було враження, що вони є сім’єю, часто бувала у них вдома. Заявник здійснював догляд за ОСОБА_3 під час її хвороби, організував похорони. Свідок була присутня на похоронах. Про існування зацікавленої особи знала, але ніколи не бачила.
- свідок ОСОБА_10, сусідка заявника (АДРЕСА_1), повідомила, що проживає в будинку з 1974 р. Останні 15-18 років заявник проживав разом з ОСОБА_3, завжди вважала їх подружжям, вони вели спільне господарство. Свідок часто бачила їх разом, часто була у них вдома.
Таким чином, свідки заявника підтвердили про постійне спільне проживання заявника із ОСОБА_3 як подружжя без реєстрації шлюбу. Суд приймає до уваги твердження свідків заявника, оскільки в якості свідків були допитані особи, які дійсно являлися свідками обставин на які йдеться посилання у заяві. Крім того, пояснення даних свідків у суду сумнівів не викликають, оскільки вони є послідовними та не суперечать один одному.
Допитані за клопотанням зацікавленої особи свідки пояснили наступне:
- свідок ОСОБА_11 (Росія, м. Белгород), який є знайомим зацікавленої особи близько 10 років, повідомив Суду, що в 2007 році приїжджав до Києва у справах, близько 15 хвилин знаходився в прихожій квартири АДРЕСА_1 бачив та розмовляв з ОСОБА_3, заявника не бачив.
- свідок ОСОБА_12 (Росія, м. Белгород), який є сватом зацікавленої особи повідомив суду, що у 1999-2000 роках двічі перебував у справах в м. Києві, був в квартирі ОСОБА_3, заявника не бачив та не чув про нього.
- свідок ОСОБА_13 (Росія, м. Белгород), який є онуком зацікавленої особи повідомив, що за останні 10 років двічі був у м. Києві, заїжджав до ОСОБА_3, заявника не бачив, але знав, що той проживає у квартирі з ОСОБА_3, як наймач.
- свідок ОСОБА_14 (Росія, м. Белгород), знайомий ОСОБА_13 повідомив суду, що в 2004 р. один раз приїжджав до Києва разом з ОСОБА_13, був у квартирі ОСОБА_3, заявника там не бачив.
- Свідок ОСОБА_15 (Росія, м. Белгород), знайомий ОСОБА_13 Повідомив Суду, що у 2006 р. був проїздом в м. Києві, в квартирі ОСОБА_3, заявника там не бачив.
- свідок ОСОБА_16 (Росія, м. Белгород), онучка зацікавленої особи. Повідомила Суду, що добре знала ОСОБА_3, була декілька разів в її квартирі, заявника не бачила, але знала про його існування.
Пояснення свідків зацікавленої особи суд сприймає критично, оскільки особи, які були допитані в судовому засіданні в якості свідків за клопотанням ОСОБА_17 постійно проживають у м. Бєлгород Російської Федерації, у місті Києві, зокрема у покійної ОСОБА_3, були 1-2 рази, а деякі з них кілька годин, а тому їх пояснення про відсутність . ОСОБА_1 у квартирі ОСОБА_3 на час їх відвідин не може бути доказом про не проживання останнього з ОСОБА_3 однією сім?єю без реєстрації шлюбу.
Крім того, суд приймає як належні, надані заявником письмові докази, які свідчать про проживання заявника з ОСОБА_3 однією сім?єю без реєстрації шлюбу, а саме: квитанції про оплату ліків та засобів медичного призначення для ОСОБА_3, документи, які свідчать про витрати на поховання, документи медичних установ, рахунки про оплату житлово-комунальних послуг, в яких підпис платника схожий з підписом заявника під заявою.
Посилання зацікавленої особи на той факт, що заявник був квартиронаймачем та використовував квартиру ОСОБА_3 як склад, не доведені жодним належним та допустимим доказом, тоді як докази надані стороною заявника є належними та допустимими, а тому можуть бути покладені в основу судового рішення.
Суд, вислухавши пояснення заявника, представника заявника, зацікавленої особи та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш, як п’ять років до часу відкриття спадщини. Встановлення факту проживання заявника однією сім’єю зі спадкодавцем не менш, як п’ять років до часу відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактом прийняття спадщини є факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Встановлення факту проживання однією сім’єю має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 Показаннями свідків та зібраними у справі доказами підтверджується факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_18 однією сім’єю понад п’ять років без реєстрації шлюбу. Суд критично відноситься до показань свідків з боку зацікавленої особи, оскільки вказані особи, проживаючи в іншій державі не мали фізичної можливості спостерігати за щоденним життям ОСОБА_3 та заявника, а тому не в змозі підтвердити або спростувати факт їх спільного проживання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 208, 209, 210, 212, 214, 215, п.1, ч.1, ст.256 ЦПК України, ст. 1264 , 1268 ЦК України суд,-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: ОСОБА_17, про встановлення факту проживання однією сім’єю з ОСОБА_3, - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, понад п’ять років без реєстрації шлюбу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: