Справа № 2а-1547/10 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                               судді Антонової Н.В.

секретаря                                    Кавун І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративний позово ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Діхтяренка Олександра Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, суд -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати  постанову інспектора ДПС Смілянської роти ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Діхтяренка О.М. в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 186400 від 12.10.2010  якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу  в розмірі 300 (триста) гривень.  

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 12.10.2010 приблизно о 18 годині він на своєму автомобілі рухався по автодорозі Київ – Знам’янка у с. Миропілля Корсунь-Шевченківського району Черкаської області із допустимою швидкістю, приблизно 55-65 км/год, яку періодично звіряв з показами спідометра. Рух його автомобіля відбувався у щільному потоці транспорту, у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд з його автомобілем на великій швидкості рухались інші автомобілі. Показання вимірювального приладу не ідентифіковані з автомобілем позивача, за використаним інспектором ДПС приладом вимірювання швидкості технічно неможливо встановити, що зафіксоване порушення було вчинене саме автомобілем позивача. Крім того, позивач зазначає, що інспектор ДПС Смілянської роти ДПС не мав повноважень на складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення за межами території обслуговування, а саме у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, не надав жодної документації про допуск даного типу вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки та розміри похибок, встановити яким саме вимірювальним приладом користувався інспектор ДПС з протоколу про адміністративне правопорушення не можливо, оскільки назва приладу зазначена вкрай нерозбірливо. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор ДПС порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та вимоги ст. 33 КУпАП.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи з обставин, викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив.

Суд відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону щодо обов’язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення, не надано суду жодних доказів, які б доводили винність позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, а також жодних заперечень проти позову в цілому.  

Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС Смілянської роти ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Діхтяренком О.М. при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про адміністративне правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався позивач.

Крім того, відповідно до ст. 33 КУпАП України, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Виходячи з тексту постанови, всі ці обставини при визначенні міри адміністративного стягнення інспектором ДПС Смілянської роти ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Діхтяренком О.М. не досліджувались, а отже – до уваги не брались.

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, при винесенні постанови від 12.10.2010 посадова особа – інспектор ДПС Смілянської роти ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Діхтяренко О.М., припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи неможливо встановити який саме прилад вимірювання швидкості використовував інспектор ДПС при вимірюванні швидкості руху автомобіля позивача. Відповідачем не надано суду жодної документації для ідентифікації цього приладу, а також сертифікату про підтвердження його допуску до використання в Україні, свідоцтво повірки щодо придатності його до застосування, не вказано про похибки при вимірюваннях, доказів використання при вимірюванні швидкості руху автомобіля позивача саме цього приладу і фіксування швидкості саме його автомобіля.

Враховуючи наявні в справі матеріали, керуючись чинним законодавством, судом не встановлено доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а отже в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність визнання незаконною та скасування постанови інспектора ДПС Смілянської роти ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Діхтяренка О.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 17, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Голосіївський районний суд міста Києва суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Діхтяренка О.М. задовольнити.

Постанову інспектора ДПС Смілянської роти ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області Діхтяренка О.М. серії СА № 186400 від 12.10.2010 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за протоколом СА1 № 046196 від 12.10.2010 – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: