Справа №   2-п-217

2010 р.

УХВАЛА

04 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                 судді  Антонової Н.В.

при секретарі                            Кавун І.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 29.03.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, штрафу та пені за договором позики, -  

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29.03.2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, штрафу та пені за договором позики був задоволений у повному обсязі.    

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що рішення винесене у відсутності відповідача. В заяві посилається на те, що на час розгляду справи бути присутнім в судовому засіданні не міг, оскільки перебував на лікарняному. Крім того, посилається, що має докази на спростування позовних вимог, зокрема розписки, які є істотними обставинами та мають бути враховані судом при вирішенні спору по суті.

При розгляді заяви про перегляд заочного рішення позивач ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення заяви посилаючись на те, що в судовому засіданні повністю досліджені всі докази та об’єктивно знайшли своє застосування при вирішенні справи. Посилалася на те, що судом було вжито всіх передбачених законодавством заходів для виклику в судове засідання сторони відповідача, який згідно розписок, що містяться в матеріалах справи повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.   Крім того, вказують, що про наявність заочного рішення відповідач дізнався значно раніше, ніж вказує у своїй заяві, оскільки відносно нього порушена кримінальна справа в якій міститься копія заочного рішення. Також зазначають, що дружина відповідача зверталася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання договорів позики, які укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсними і 21.10.2010 року у задоволенні позову було відмовлено. В матеріалах справи при розгляді позову дружини ОСОБА_1, міститься дане заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з?явився, про час та місце слухання заяви про перегляд заочного рішення повідомлялася належним чином.

У відповідності до вимог 231 ЦПК України, згідно якої неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню на підставі наступного.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 228 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Як вбачається з матеріалів справи, копію заочного рішення суду відповідачу направлено 29.03.2010 року (а.с.146). Крім того, як матеріали виконавчого провадження так і надана позивачем копія рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в якій міститься копія вказаного заочного рішення суду, свідчать про те, що про наявність рішення відповідачу було відомо раніше, ніж 13.10.2010 року, як це він вказує в своїй заяві про перегляд заочного рішення..

Документів, які б підтверджували про неможливість звернення до суду у 10-денний термін з заявою про перегляд заочного рішення суду, відповідач не надав. Крім того, з березня місяця, коли відповідачу було відомо про судове засідання, про що міститься його розписка на а.с. 102 та розписка його представника на а.с. 133, сторона відповідача також мала можливість отримати копію рішення безпосередньо у канцелярії суду.

Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що про заочне рішення відповідач дізнався лише 13.10.2010 року.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача 29.03.2010 року не з?явився в судове засідання через хворобу, про що особисто, під час перебування на лікарняному, подав до канцелярії суду клопотання про відкладення справи з копією лікарняного листа.

Від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, а тому поважність причин неявки відповідача в судове засідання не підтверджена.

Стосовно доказів, на які посилається сторона відповідача у заяві про перегляд заочного рішення суду, суд не може їх вважати такими, оскільки ксерокопії розписок не можуть бути належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 228, 231 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку , встановленому ЦПК, а саме, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний термін з моменту отримання даної ухвали до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя