Справа №2-3374/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Антонової Н.В.,
при секретарях Клецовій Н.Ю., Кавун І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Антонов», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі,
В с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про поновлення його на посаді помічника директора департаменту забезпечення матеріалами та ПКВ Державного підприємства «Антонов» філія «Серійний завод «Антонов» та стягнення з Державного підприємства «Антонов» філія «Серійний завод «Антонов» середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивує тим, що наказом № 234 від 10.08.2009р. було ліквідовано посаду помічника директора департаменту забезпечення матеріалами та ПКВ, а наказом № 26/к від 17.02.2010р. позивача було звільнено у зв’язку із скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу роботу згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що на підприємстві не було обґрунтованих підстав скорочення чисельності або штату працівників, а його звільнення відбулося без додержання встановленого порядку та гарантій для працівників у разі такого звільнення. Просить поновити його на посаді помічника директора департаменту забезпечення матеріалами та ПКВ Державного підприємства «Антонов» філія «Серійний завод «Антонов» та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримали повністю, суду пояснив, що з 19.01.2009р. ОСОБА_1 працював на посаді помічника директора департаменту забезпечення матеріалами та ПКВ, 11.08.2009р. ОСОБА_1 був попереджений про скорочення займаної посади, 16.11.2009р. ОСОБА_1 одержав трудову книжку та копію наказу від 17.02.2010р. №26/к про звільнення в зв’язку зі скороченням штату працівників. Проведене звільнення вважають незаконним, так як позивач 17.02.2010р. приступив до роботи, звільнення відповідачем було проведено без додержання встановленого порядку та гарантій для працівників у разі такого звільнення.
Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог чинного трудового законодавства та з урахуванням гарантій вивільнюваних працівників. ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення за два місяці, отримано згоду профспілкового комітету, доведено до відома державної служби зайнятості про наступне та фактичне вивільнення працівника, проведено всі необхідні виплати. У зв’язку з перебуванням Позивача на лікарняному наказом № 8/к від 11.01.2010р. було скасовано наказ № 105/к від 12.10.2009р. про звільнення. У день виходу Позивача на роботу після лікарняного 17.02.2010р. було видано наказ про його звільнення № 26/к.
Представник третьої особи пояснила, що її довіритель діяв в межах наданих повноважень та з дотриманням процедури скорочення чисельності та штатів, визначеної КЗпП України. Вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Вислухавши представника позивача, представників відповідача, третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:
19.01.2009р. ОСОБА_1 в порядку переведення з посади начальника патрульної групи в ЗВВО ДП «КиАЗ «Авіант» був прийнятий на посаду помічника директора департаменту забезпечення матеріалами та ПКВ відповідно до наказу № 4/к від 19.01.2009р.
Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 10.07.2009 року № 476 «Про припинення шляхом реорганізації ДП «Київський авіаційний завод «Авіант»» ДП «КиАЗ «Авіант» було реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 758-р від 01.07.2009р. було погоджено реорганізацію ДП «КиАЗ «Авіант» шляхом його приєднання до ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова». Мінпромполітики було зобов’язано здійснити в установленому порядку заходи, пов’язані з реорганізацією ДП «КиАЗ «Авіант».
В межах реорганізації та на виконання розпорядження КМУ № 758-р від 01.07.2009р. «Про реорганізацію державного підприємства «КиАЗ «Авіант» та наказу Мінпромполітики № 476 від 10.07.2009р. «Про припинення шляхом реорганізації ДП «КиАЗ «Авіант», наказом №234 від 10.08.2009р. було ліквідовано посаду помічника директора департаменту забезпечення матеріалами та ПКВ, яку займав Позивач.
11.08.2010р. ОСОБА_1 було попереджено (попередження від 11.08.2010р. №18) про скорочення посади та запропоновано посаду техніка-технолога цеху 8. ОСОБА_1 відмовився від запропонованої посади лише в день звільнення, що підтверджується актом від 17.02.2010р.
Наказом № 105/к від 12.10.2009 ОСОБА_1 було звільнено. Судом встановлено, що в зв’язку з його тимчасовою непрацездатністю наказ №105/к від 12.10.2009р. у частині звільнення помічника директора департаменту забезпечення матеріалами та ПКВ було скасовано наказом № 8/к від 11.01.2010р. Наказом від 17.02.2010р. №26/к Позивача було звільнено у зв’язку зі скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні Позивачу було нараховано 18 603, 30 грн., з урахуванням вихідної допомоги в розмірі 3016, 86 грн., що підтверджується довідкою №761 від 02.08.2010 року.
Відповідно до виписки з протоколу засідання профспілкового комітету № 78/1 від 02.02.2010р. відповідач отримав дозвіл профспілкової організації на звільнення Позивача. Звітом від 11.08.2009р. Позивач повідомив Святошинський районний Центр зайнятості про фактичне вивільнення ОСОБА_1
Суд відхиляє твердження представника Позивача стосовно відсутності підстав скорочення чисельності або штату працівників та порушення пав Позивача при звільненні, як такі, що не обґрунтовуються належними доказами та не базуються на нормах чинного трудового законодавства України. Суд прийшов до висновку, що посилання Позивача на те, що звільнення відповідачем було проведено без додержання встановленого порядку та гарантій для працівників у разі такого звільнення не знайшли свого відображення в ході судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач не надав суду доказів порушення його прав та чинного законодавства про працю при його звільненні, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,60,88, 209, 213-215, 259 ЦПК України, ст. 40 КЗпП України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов - ОСОБА_1 до Державного підприємства «Антонов», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі – залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя