У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

 

головуючого - судді	Селівона О.Ф.,
суддів	Пошви Б.М. і  Жука В.Г.,

розглянула в судовому засіданні 4 жовтня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженогоОСОБА_1 на вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 жовтня 2006 року.

 

Вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2006 року 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Саранськ Республіки Молдова,

раніше судимого:

1) 14.06.2001р. за ч. 3 ст. 81, ст. 46-1 КК України на З роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки,

2) 16.07.2002 року за ч. 1 ст.122, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 3.12.2004 року умовно-достроково на 11 місяців 18 днів,

 

засуджено :

-    за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,

-    за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено 4 роки позбавлення волі.

 

Постановлено задовольнити цивільні позови потерпілих.

 

За вироком судуОСОБА_1визнано винуватим і засуджено за те, що він 18.12.2005р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в буд. 147, по вул. Замкова в м. Чигирині, відкрито із застосуванням насильства та з погрозами застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, викрав у ОСОБА_2 золоті сережки вартістю 188грн., у ОСОБА_3 мобільний телефон вартістю 550грн. і у ОСОБА_4 гроші в сумі 20грн. Крім того, там же таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_2 на суму 3293грн. і зарядний пристрій до мобільного телефону вартістю 30грн., який належав ОСОБА_3.

 

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 17 жовтня 2006 року вирок щодоОСОБА_1 залишено без зміни.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього змінити та пом'якшити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України, посилаючись при цьому на обставини, які його пом'якшують. Також просить у частині його засудження за ч. 2 ст. 185 КК України вирок скасувати, оскільки його вину у таємному викраденні золотих виробів та грошей у потерпілої ОСОБА_2 не доведено та нічим не підтверджено.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

 

Як убачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанції всебічно та повно досліджено зібрані по справі докази, у тому числі й ті, на які містяться посилання у касаційній скарзі, та давши їм належну оцінку в їх сукупності, суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність винуватостіОСОБА_1у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України.

 

Посилання засудженогоОСОБА_1на те, що його вину у вчиненні таємного викрадення золотих виробів та грошей у сумі 1500грн. у потерпілої ОСОБА_2 не доведено, є безпідставними і спростовано доказами, що є у справі.

 

А саме, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показувала, що 18.12.2005р. до неї додому прийшов ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_6 за боргом, який йому винен її співмешканець ОСОБА_4, якого вдома не було. Чекаючи останнього, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 сиділи, а ОСОБА_1 вільно рухався по будинку і щось шукав. Пізніше ОСОБА_1 відкрито заволодів її сережками та забрав у старшого сина ОСОБА_3 мобільний телефон, а коли прийшов ОСОБА_4, то ОСОБА_1 вдарив його в груди, після чого той впав, і він обшукавши його, забрав гроші в сумі 20грн. та пачку цигарок. Крім того ними було викрадено золоті вироби, зарядний пристрій до мобільного телефону та гроші в сумі 1500грн. Зазначені обставини підтвердили потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

 

Свідок ОСОБА_5 показував, що прийшовши за боргом додому до ОСОБА_4, вони стали його чекати і при цьому ОСОБА_1 весь час ходив по будинку і щось шукав. Він бачив, як ОСОБА_1 ховав якісь папери. На питання, що це за папери, ОСОБА_1 сказав, що не його діло. Наступного дня він від ОСОБА_4. взнав, що з будинку пропали золоті вироби та гроші в сумі 1500грн.

 

Із показань ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві, вбачається, що ОСОБА_1 йому говорив про те, що з будинку ОСОБА_2 він також взяв інше золото, і вони мали намір його продати.

 

Твердження засудженого про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні методи з боку працівників міліції, перевірялися за дорученням суду першої інстанції, та визнано безпідставними, за обставин, викладених в ухвалі апеляційного суду.

 

Суд апеляційної інстанції перевіряв доводи засудженого ОСОБА_1, які є аналогічними доводам касаційної скарги, і не знайшов підстав для її задоволення. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи і є правильним.

 

Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про доведеність винуватостіОСОБА_1і правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України.

 

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

 

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а тому підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

 

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачає.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

 

у х в а л и л а :

 

в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

 

 

С у д д і :

 

Селівон О.Ф.                                  Пошва Б.М.                           Жук В.Г.