У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого - судді |
Лавренюка М.Ю., |
суддів |
Кривенди О.В., Мороза М.А. |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 4 жовтня 2005 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Циркуни Харківського району
Харківської області, не судимого,
засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації всього належного йому майна;. за ч. 3 ст. 28 - ст. 227 КК України на 2 роки виправних робіт із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 229 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією виготовленої продукції та матеріалів, які використовувались для її виготовлення, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому остаточно визначено 4 роки позбавлення волі без конфіскації всього належного йому майна, із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки, із конфіскацією виготовленої продукції та матеріалів, які використовувались для її виготовлення. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь АТ „Масеко” 30 291 грн. 30 коп. матеріальної та 8 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2006 року вирок скасовано у частині засудження ОСОБА_1 та інших за ч. 3 ст. 28 - ст. 227 КК України, провадження у цій частині закрито у зв'язку з відсутністю у їх діях складу злочину; виключено обставину, обтяжуючу вину усіх засуджених, - учинення злочину з користі.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у період із квітня по серпень 2004 року, у м. Богодухові Харківської області, із метою заволодіння чужим майном у великому розмірі шляхом обману та зловживання довірою, діючи у складі організованої злочинної групи, разом із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно відведеної йому ролі надав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свої гроші для виробництва фальсифікованих рибних консервів “Шпроти в олії”, наклеював на виготовлені ними консерви, які не відповідали стандарту, етикетки сертифікованої продукції АТ „Масеко”, незаконно використовуючи товарний знак і фірмове найменування „Масеко”, та збував фальсифіковану продукцію. У результаті злочинних дій організованої групи було виготовлено 14 503 банки фальсифікованих рибних консервів на загальну суму 30 291 грн. 30 коп., з них реалізовано 11 219 банок на загальну суму 24 286 грн. 93 коп.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового й судового слідства, неправильне застосування судом кримінального закону. Зазначає, що його дії за ч. 4 ст. 190 КК України кваліфіковано неправильно, шахрайських дій у складі організованої групи він не вчиняв. Вважає, що використання ним чужого товарного знаку не завдало матеріальної шкоди у великому розмірі. Указує, що цивільний позов вирішено неправильно. Просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення і закрити справу за відсутністю у його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд із метою її перегляду.
З вироку убачається, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.
Посилання у касаційній скарзі засудженого на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту та однобічність досудового та судового слідства були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. Отже, при розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Доводи у скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що злочинів він не вчиняв і винність його матеріалами справи не доведена, необґрунтовані і спростовуються розглянутими у судовому засіданні доказами.
Так, на досудовому слідстві й у судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнавав свою вину і пояснював, що згідно домовленості з ОСОБА_2 надав їм свої кошти для організації виробництва рибних консервів “Шпроти в олії”. У подальшому вони планували отримати дозвіл та сертифікувати продукцію, але до проходження цієї процедури він придбав на Центральному ринку м. Харкова етикетки рибних консервів „Шпроти в олії - АТ Масеко” та наклеював їх на банки, які виготовляли ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Ці консерви він реалізовував приватним підприємцям на Центральному ринку м. Харкова.
Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інші. показали, що придбали у ОСОБА_1 рибні консерви „Шпроти в олії - АТ Масеко”, які реалізовували на ринках м. Харкова. Ці їх показання підтвердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інші.
Зазначені докази узгоджуються між собою та іншими доказами у справі. Зокрема, вони об'єктивно підтверджуються даними протоколів огляду та вилучення рибних консервів, продуктів і приладів для їх виробництва, виїмки накладних, договорів, етикеток, висновками криміналістичних та судово-харчової експертиз та іншими матеріалами справи.
Правильність застосування судом кримінального закону - кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 229 КК України сумнівів не викликає.
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну постановлених у справі судових рішень.
Покарання ОСОБА_1 призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України і є обґрунтованим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Цивільний позов вирішено відповідно до вимог закону, з урахуванням усіх обставин справи.
Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і :
Кривенда О.В. Лавренюк М.Ю. Мороз М.А.