У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 21 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1

Вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 січня 2006 року

                                                      ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Єнакієвого Донецької області, раніше не судиму,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначено їй за цим законом покарання 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 3, 4  ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

На підставі ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.

Прийнято рішення щодо заявлених цивільних позовів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні хуліганства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, за таких обставин.

18 листопада 2004 року, приблизно о 8 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у диспетчерській підприємства «Міськсвітло» по вул. 25 років Жовтня в м. Єнакієвому Донецької області, де з 17 листопада 2004 року працювала ІНФОРМАЦІЯ_2 після поновлення її на цій посаді рішенням суду, стала вимагати у комірника ОСОБА_2 надання їй бухгалтерських документів, на що остання відповіла відмовою, оскільки не було відповідного наказу директора підприємства. Тоді ОСОБА_1 самовільно взяла ці документи зі столу економіста ОСОБА_3 і почала їх вивчати. Головний інженер ОСОБА_4, яка зайшла у диспетчерську, стала вимагати від ОСОБА_1 повернути документи, на що остання, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почала рвати документи, а коли ОСОБА_4 спробувала їх відібрати, ОСОБА_1, діючи з особливою зухвалістю, нанесла їй удар по голові телефоном, який взяла зі столу, пошкрябала обличчя нігтями, чим  заподіяла потерпілій легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров′я. Внаслідок таких дій ОСОБА_1 було порушено нормальний ритм роботи підприємства на півтори години.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 21 квітня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 скасовано, а справу закрито за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного їй покарання тяжкості вчиненого нею злочину і її особі. Вважає, що рішення апеляційного суду про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та закриття кримінальної справи щодо неї  є безпідставним.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Фактичні обставини даної справи у касаційному поданні не оспорюються.

Висновок апеляційного суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, є обґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стався у приміщенні диспетчерської підприємства «Міськсвітло» в присутності працівників цього підприємства, на якому ОСОБА_1 раніше працювала і з 17 листопада 2004 року була поновлена на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 рішенням суду. Причиною конфлікту стала відмова комірника ОСОБА_2 від виконання вимог ОСОБА_1 як ІНФОРМАЦІЯ_2 і втручання в її діяльність, спрямовану на здійснення своїх повноважень, з боку головного інженера ОСОБА_4, які були обізнані про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Тобто між учасниками конфлікту виникли особисті неприязні стосунки.

За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак поєднаного з особливою зухвалістю грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та вірно зазначив у своїй ухвалі, що справу про злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, ознаки якого вбачаються у діях ОСОБА_1 щодо потерпілої ОСОБА_4, згідно зі ст. 27 КПК України може бути порушено не інакше як за скаргою самої потерпілої.

Тому не можна погодись із доводами касаційного подання про безпідставне закриття апеляційним судом кримінальної справи щодо ОСОБА_1

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування ухвали апеляційного суду, не виявлено.

Отже, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційного подання прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, у справі щодо ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

Селівон О.Ф.                      Пивовар В.Ф.                     Кузьменко О.Т.

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Суду України                                   О.Ф. Селівон