У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 18 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_1, захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2007 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4

 Цим вироком

 ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Красний Лиман Донецької області,

громадянина України, не судимого

засуджено за ч.1 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за п.п.9, 12 ч.2 ст.115 КК України на 14 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Красний Лиман Донецької області,

громадянина України, не судимого

засуджено за ч.1 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за п.п.9, 12 ч.2 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 13 років позбавлення волі.

         ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця м.Красний Лиман Донецької області,

громадянина України, не судимого

засуджено за ч.1 ст.15, ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за п.п.9, 12 ч.2 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 13 років позбавлення волі.

         Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди 1800 грн., на відшкодування моральної шкоди 100000 грн., на відшкодування судових витрат 780 грн.

         ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнані винними в тому, що 10 лютого 2006 року близько 2 години в стані алкогольного сп`яніння за попередньою змовою між собою намагалися вчинити крадіжку майна, що належало ОСОБА_8. З цією метою вони розбили зовнішнє віконне скло, вибили внутрішнє вікно з рамою, але не змогли довести  свій умисел до кінця, оскільки не зламали решітку, що була на цьому вікні, і, крім того, були помічені на місці вчинення злочину потерпілим ОСОБА_8, після чого намагалися від нього втекти.  Коли той наздогнав ОСОБА_5 і схопив його за одяг, за попередньою змовою між собою, з метою приховати вчинений ними замах на крадіжку задля позбавлення ОСОБА_8 життя нанесли спільно йому численні удари по різних частинах тіла та у життєво важливий орган - голову. Смерть ОСОБА_8 настала від асфіксії кров`ю, що вилилася  внаслідок переломів кісток носу та верхньої щелепи.

         У касаційних скаргах:

         - захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_1 просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на недоведеність корисливого мотиву у засуджених при побитті скла у вікнах “Радіоательє”, наявності попередньої змови на вбивство та його мотиву - приховування вчиненого злочину, відсутність причинного зв`язку між діями засуджених та смертю ОСОБА_8, необґрунтованість цивільного позову у частині моральної шкоди. Призначаючи покарання, суд не врахував всіх обставин, що його пом`якшують.

- засуджений ОСОБА_3 та в його інтересах адвокат ОСОБА_2 просять вирок змінити, перекваліфікувати дії засуджених з п.п.9, 12.ч.2 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України, в частині засудження за замах на крадіжку вирок скасувати, справу закрити. Посилаються на недоведеність умислу на вбивство та крадіжку, відсутність перевірки показань потерпілої ОСОБА_7 щодо обставин, за яких було виявлено намагання проникнути до приміщення ательє. Засуджений ОСОБА_3 посилається, крім того, на те, що було порушено його право на захист, первинні показання дав під психологічним тиском з боку слідчого.

-     адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 просить вирок змінити, перекваліфікувати дії засудженого з п.9, 12 ч.2 ст.115 КК України на ч.1 ст.122 КК України, в частині засудження за ч.1 ст.15, ч.3 ст.185 КК України вирок скасувати із закриттям справи. Посилається на недоведеність наявності попередньої змови як на вчинення крадіжки, так і на вчинення вбивства ОСОБА_8. Оскільки ОСОБА_5 ударів у голову не наносив, його дії слід кваліфікувати як умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вважає, що невірно встановлено мотив заподіяння тілесних ушкоджень, які спричинялися на ґрунті неприязних відносин, що раптово виникли.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали касаційні скарги, думку прокурора Казнадзея В.В., який вважав, що вирок необхідно залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши  доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, а вирок суду зміні з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, ґрунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні.

Так, всі засуджені  не заперечували, що вони  розбили скло у вікні приміщення “Радіоательє”, а коли їх став переслідувати та намагався затримати ОСОБА_8, всі наносили йому удари.

З показань ОСОБА_4 на досудовому слідстві, які суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони були надані у присутності захисника, видно, що вони намагалися проникнути до приміщення “Радіоателье” з метою крадіжки гральних приставок, але зробити цього не змогли, оскільки у вікні стояла металева решітка (т.1 а.с.77-82).

Те, що засуджені мали наміри проникнути до приміщення ательє, об`єктивно підтверджується даними протоколу огляду місця події, з якого убачається, що у вікні приміщення “Радіоательє” не тільки було розбито зовнішнє скло, а й вибито внутрішню раму ( т.1 а.с.27-34).

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що вночі 10 лютого 2006 року у квартирі, де вони проживали з ОСОБА_8, спрацювала сигналізація, якою було обладнано приміщення “Радіоательє”. Вона почула дзвін розбитого скла та голоси декількох чоловіків.  Повідомила чоловіка про те, що “Радіоательє” намагаються пограбувати, після чого він пішов туди, а вона попросила знайому викликати міліцію. Коли через деякий час підійшла до приміщення “Радіоательє”, там знаходилися працівники міліції, разом з ними на автомобілі об`їхали вулиці і затримали засуджених, на одязі та взутті яких були помітні сліди крові. Вранці їй стало відомо про те, що на вулиці Шевченко було виявлено труп її чоловіка - ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_9 - працівник Краснолиманського ГО УМВД України у Донецькій області пояснив, що вночі 10 лютого 2006 року надійшов виклик про побиття вікон у приміщенні «Радіоательє» по вул. Фрунзе. Коли вони із водієм ОСОБА_10 прибули за цією адресою, побачили, що вікна дійсно були розбиті, до них підійшла ОСОБА_7, яка розповіла, що її чоловік пішов до приміщення ательє, оскільки спрацювала сигналізація. Разом з нею вони об`їхали вулиці і затримали братів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на одязі та взутті яких були помітні плями, схожі на кров. Затриманих вони доставили до РОВД. Після цього повернулися на вул. Шевченко, де у заметі було виявлено труп ОСОБА_8. Аналогічні показання надав суду і свідок ОСОБА_10.

З протоколу огляду місця події (т.1 а.с.2-16) убачається, що на узбіччі вул.Шевченко у м.Красний Лиман виявлено труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті. Поряд знаходився чоловічий светр із слідами крові, як встановлено, він належав ОСОБА_5.

Згідно з протоколом виїмки (т.1 а.с.44-48) 10 лютого 2006 року у  засуджених було вилучено взуття та одяг.

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи на одязі та взутті засуджених виявлено сліди крові, яка могла належати ОСОБА_8  (т.1 а.с.204-207). Висновком медико-криміналістичної експертизи встановлено, що характер плям на одязі та взутті засуджених свідчить про нанесення ними ногами ударів по закривавленому предмету (т.1 а.с.216-218, 226-228, 236-238).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 були виявлені множинні крововиливи голови, обличчя та шиї, відкриті переломи носа та верхньої щелепи, рана перенісся, переломи ребер. Смерть його настала від асфіксії кров`ю, що вилилася внаслідок зазначених переломів обличчя. Між отриманими тілесними ушкодженнями та смертю є прямий причинний зв`язок.

          На підставі висновків судово-психіатричних експертиз щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про відсутність у засуджених психічних захворювань та ознак тимчасового розладу психічної діяльності суд вірно дійшов до висновку про їхню осудність.

Таким чином, зазначені докази підтверджують винність засуджених у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч.3 ст.185, п.п.9, 12 ч.2 ст.115 КК України та спростовують доводи касаційних скарг про необґрунтованість засудження.

Доводи скарг про недоведеність наявності умислу на позбавлення життя ОСОБА_8 та попередньої змови на вбивство спростовуються вище наведеними доказами, якими підтверджується спільність і узгодженість дій засуджених, які наносили потерпілому удари у життєво важливий орган - голову взутими ногами з великою силою, доти, поки він не припинив подавати ознак життя, після чого спільно приховали труп у снігу. Те, що засуджені били вікна у приміщенні ательє саме з метою проникнення до нього підтверджується як показаннями потерпілої ОСОБА_7, так і даними протоколу огляду про ушкодження не тільки зовнішнього скла, а й внутрішньої рами. Наявність мотиву убивства - приховування вчиненого злочину підтверджується як показаннями самих засуджених про те, що вони били ОСОБА_8 саме для того, щоб він перестав тримати за ногу ОСОБА_5 і вони могли безперешкодно втекти, так і показаннями потерпілої ОСОБА_7, що ОСОБА_8 пішов до приміщення ательє саме з метою затримання осіб, що намагалися туди проникнути.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку не убачається.

Цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди вирішено у заявлених межах (т.4 а.с.40, 41).

Покарання засудженим призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даним про особи винних, всіх обставин справи. Підстав для його пом`якшення не убачається.

Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів

                                  у х в а л и л а :

вирок Апеляційного суду Донецької області від 10 січня 2007 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.

                                        С у д д і :

Шевченко Т.В.              Лавренюк М.Ю.                   Школяров В.Ф.