У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.09.07 Справа №20/368/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Зубкова Т.П. , Кагітіна Л.П.
при секретарі: Соколов А.А.
за участю представників
позивача: не з'явився
відповідача: Морозов В.С., дов. № 185 від 17.09.2007 р.
3-ї особи-1 на стороні позивача: Коновальчук О.Т., дов. № 6 від 17.10.2006 р.;
Єременко І.І., дов. № 6/3 від 03.05.2007 р.
3-ї особи-2 на стороні позивача: не з'явився
3-ї особи-3 на стороні позивача: не з'явився
3-ї особи на стороні відповідача: ОСОБА_3.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2007 р.
у справі № 20/368/06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничо - поліграфічне об'єднання “Запоріжжя”, м. Запоріжжя
69600, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 152
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1: Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Крона” в особі Запорізької філії закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона”, м. Запоріжжя
69032, м. Запоріжжя, вул. Медведєва, 12
2: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
АДРЕСА_1
3: ОСОБА_2, м. Запоріжжя
АДРЕСА_2
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Запоріжжя
АДРЕСА_3
про стягнення 7.808,37 грн.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавничо - поліграфічне об'єднання “Запоріжжя”, м. Запоріжжя, (далі - позивач) звернулося в господарський суд Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя, (далі - відповідач) про стягнення 7.808,37 грн. збитків, завданих заподіянням майнової шкоди внаслідок ДТП, які складаються з 6.672,37 грн. - витрати по відновленню автомобіля і 1.136,00 грн. додаткових витрат (з урахуванням уточнення позовних вимог, прийнятих судом першої інстанції до розгляду).
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 16.07.2007 р. у справі № 20/368/06 (суддя Гандюкова Л.П.) позов задовольнив частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 7.008,37 грн. збитків, завданих заподіянням майнової шкоди внаслідок ДТП, 91,55 державного мита, 105,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано наступним. 16.06.2006 р. за вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем, що належить відповідачу, сталося ДТП, в результаті якого були нанесені ушкодження автомобілю позивача. На підставі ст. ст. 1166, 1187, 1172 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог. В частині стягнення 800,00 грн. вартості проведення судової авто- технічної експертизи судом першої інстанції відмовлено, оскільки сплата цієї суми позивачем не знаходиться в прямому причинному зв'язку з діями відповідача.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2007 р. у справі № 20/368/06 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що судова автотехнічна експертиза, яка була проведена в рамках адміністративної справи № 3-4834/2006, викликає низку питань щодо об'єктивності і повноти дослідження всіх обставин ДТП.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2610 від 20.09.2007 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого - Коробки Н.Д., суддів: Зубкової Т.П., Кагітіної Л.П.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, уповноважений представник в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.09.2007 р. (міститься в матеріалах справи).
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, в порядку ст. 96 ГПК України.
Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Крона” в особі Запорізької філії закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона”, м. Запоріжжя - третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (далі - 3-а особа-1) в своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки прийнято без повного і всебічного вивчення всіх обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду. 3-а особа-1 вважає, що судом першої інстанції при вивченні висновку судового експерта не було надано юридичну оцінку суперечностям, як існують між висновками експерта і їх обґрунтуванням.
ОСОБА_2, м. Запоріжжя - третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (далі - 3-а особа-3) в своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване рішення прийнято без повного і всебічного вивчення всіх обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права. ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про час і місце проведення судового засідання. На думку 3-ої особи-3, експерт в своєму висновку невірно розташував автотранспортні засоби учасників ДТП.
ОСОБА_3, м. Запоріжжя - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в своєму відзиві на апеляційну скаргу також зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки прийнято без повного і всебічного вивчення всіх обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду. ОСОБА_3. вважає, що судом першої інстанції при вивченні висновку судового експерта не було надано юридичну оцінку суперечностям, як існують між висновками експерта і їх обґрунтуванням.
Представники відповідача і третіх осіб в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
За клопотанням представників відповідача і третіх осіб судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників відповідача і третіх осіб, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається із протоколу серії АЗ 0868067 про адміністративне правопорушення від 19.06.2006р. 16.06.2006 р. (а.с. 8, т. 2), в м. Запоріжжі по вул. Українській ОСОБА_3. - водій відповідача, керуючи автомобілем ВАЗ-2121, державний № НОМЕР_1, не обрав безпечну швидкість руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ-2410, державний № НОМЕР_2(водій ОСОБА_1), який належить позивачу. Після чого автомобіль ГАЗ-2410 скоїв наїзд на електроопору та автомобіль ДЕО державний № НОМЕР_3(водій ОСОБА_2), який стояв біля бордюрного каменя, чим ОСОБА_3. порушив п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Автомобіль ВАЗ-2121, державний № НОМЕР_1 належить відповідачу, автомобіль ГАЗ-2410, державний № НОМЕР_2належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, подорожнім листом службового автомобіля НОМЕР_5, протоколами про адміністративне правопорушення (а.с. 29, т. 1, а.с. 8, 9 т. 2).
Згідно з протоколом серії АИ 0448492 від 20.06.2006р., складеного працівником ДАІ стосовно ОСОБА_1, цей водій при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2121 (водій ОСОБА_3.), після чого від зіткнення скоїв наїзд на електроопору на автомобіль ДЕО (водій ОСОБА_2), який стояв біля бордюрного каменя справа, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджені. На місці ДТП 16.06.2006р. складено схему, яка підписана інспектором дізнання, понятими, а також водіями ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2006р. (а.с. 10, т. 1) на підставі ст. 284, п. 1 ст. 247 КУпАП припинено провадження по адміністративній справі № 3-13062/06 стосовно ОСОБА_1 по ст. 124 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки суд не вбачав порушень цим водієм Правил дорожнього руху України. Постанова набрала законної сили.
Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2006р. (а.с. 12, т. 2) при розгляді адміністративної справи стосовно водія ОСОБА_3. призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам ДП Українського експертного центру «Експрес-Сервіс-Авто», які попереджені про кримінальну відповідальність по ст.ст.384,385 КК України. Оплату за проведення експертизи суд поклав на ОСОБА_3
Відповідно до висновку № 367 судової автотехнічної експертизи від 22.09.2006р. по адміністративній справі № 3-4834/2006р. (а.с. 12 - 20, т. 1), проведеної на підставі постанови суду експертом ОСОБА_4, зокрема, водій автомобіля ВАЗ-2121 державний № НОМЕР_1 ОСОБА_3. не забезпечив виконання вимог п.1.3 Правил дорожнього руху, рухаючись за автомобілем ГАЗ-2410 на відстані менше безпечної дистанції, створив небезпечну дорожню обстановку, яка після зміни ним напряму руху вправо в сторону руху автомобіля ГАЗ-2410, який рухався в крайню праву смугу руху з середньої смуги з включеним завчасно сигналом правового повороту, небезпечна дорожня обстановка переросла в аварійну. З технічної точки зору дії водія автомобіля ГАЗ-2410 ОСОБА_1 в дорожній ситуації, що склалася, не суперечили вимогам Правил дорожнього руху. В цій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля ГАЗ-2410 ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення і будь-яким чином вплинути на дії водія автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_3, який не забезпечив виконання вимог п. 13.1,12.3 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору дії водія автомобіля ВАЗ-2121 державний № НОМЕР_1 ОСОБА_3. не відповідали вимогам п. 13.1,12.3 Правил дорожнього руху, їх слідує оцінювати як такі, що знаходяться в причинному зв'язку з пригодою, що сталася. До висновку експерта додана схема.
Постановою судді Орджонікідзевського районого суду м. Запоріжжя у справі № 3-4834 2006 рік від 03.11.2006р. (а.с. 11, т. 1) на підставі ст.ст. 38, 284 КУпАП закрито провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому судом встановлено вину ОСОБА_3 в скоєнні зіткнення з автомобілем ГАЗ 2410, державний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1
Постановою першого заступника голови апеляційного суду Запорізької області від 18.01.2007р. (а.с. 11, т. 2) залишено без змін постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2006р. стосовно ОСОБА_3., а його скаргу - без задоволення. Згідно з цією постановою суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_3. у скоєнні адміністративного правопорушення і правильно закрив провадження у справі відповідно до ст. 38 КУпАП. Вина ОСОБА_3. підтверджується зібраними матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями учасників ДТП та свідків, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, матеріалами судової автотехнічної експертизи, постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06.06.2006р., яка набрала законної сили.
Обидва водії, і позивача (ОСОБА_1), і відповідача (ОСОБА_3.) під час ДТП виконували свої службові обов'язки, що підтверджується витягами з трудових книжок (а.с. 19 - 20, 23 - 24, т. 2), відповідними подорожніми листами: № НОМЕР_6 та НОМЕР_5 (а.с. 13, 22, т. 2).
Як вже зазначалось, автомобіль ГАЗ-2410, державний № НОМЕР_2внаслідок пригоди отримав ушкодження.
Характер і обсяг пошкоджень визначені в протоколі огляду транспортного засобу від 23.06.2006 р. (а.с. 27, т. 1). Зазначений протокол підписаний учасниками ДТП, зокрема ОСОБА_3.
Українським центром після аварійного захисту «Експерт-Сервіс» проведена експертна оцінка по визначенню розміру матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ГАЗ-2410, державний № НОМЕР_2в результаті його пошкодження при ДТП. За результатами експертної оцінки складений відповідний звіт № 122 від 23.06.2006 р. (а.с. 21 - 26, т. 1), відповідно до якого вартість матеріальної шкоди, яка нанесена власнику ГАЗ-2410, державний № НОМЕР_2, в результаті пошкодження становить 6.672,37 грн.
Платіжним дорученням № 2013 від 26.06.2006р. (а.с. 28, т. 1) за проведення авто-товарознавчого дослідження позивачем оплачено 336,00 грн.
Платіжним дорученням № 2242 від 01.09.2006р. (а.с. 28, т. 1) позивачем оплачено 800,00 грн. з призначенням платежу: "Передплата за експертну оцінку автотранспорту зг. рах. № 258 від 31.08.06р." Як вбачається з рахунку № 258 від 31.08.2006 р. (а.с. 14, т. 2) він був виписаний за проведення судової авто технічної експертизи по адміністративному матеріалу №3-4834/06.
Цивільно-правова відповідальність водія відповідача була застрахована - страховий поліс ВА № 1026750 в ЗФ ЗАТ «СК «Київ-Енерго-Поліс», правонаступником якого є закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Крона” в особі Запорізької філії закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона”, м. Запоріжжя, (3-а особа-1). Позивач звернувся до 3-ої особи-1 із заявою вих. № 323 від 13.11.2006 р. про відшкодування матеріальної шкоди за страховим полісом. Але ніяких страхових виплат внаслідок ДТП, яка сталась 16.06.2006 р. по вул. Українській в м. Запоріжжі, не отримало, що підтверджується довідкою від 12.07.2007 р. за підписом директора підприємства позивача.
Стягнення з відповідача на користь позивача 7.808,37 грн. збитків, завданих заподіянням майнової шкоди внаслідок ДТП, які складаються з 6.672,37 грн. - витрати по відновленню автомобіля і 1.136,00 грн. додаткових витрат на оплату проведення авто-товарознавчого та автотехнічного дослідження, стало предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, тільки у випадку, якщо ця шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Пункт 2 ст. 1187 ЦК України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідач не довів того, що завдана позивачу шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Звільнення від відшкодування можливе лише у разі, якщо той, хто заподіяв шкоду доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).
Як передбачено статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на підставі наведених вище письмових доказів позивачем доведено склад правопорушення, а саме - факт спричинення шкоди позивачу як власнику автомобільного транспорту, протиправність поведінки, розмір шкоди, а також причинний зв'язок.
Належних доказів відсутності вини відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки та особа, яка відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, не надав.
Щодо витрат на оплату вартості судової автотехнічної експертизи в сумі 800,00 грн. колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в цій частині позову слід відмовити. Постановою судді в адміністративній справі № 3-4834/06 (а.с. 12, т. 2) оплату проведення судової експертизи покладено на ОСОБА_3 Судова експертиза призначалася при розгляді адміністративної справи на прохання ОСОБА_3, про що зазначено у вказаній постанові. Таким чином, витрати позивача на оплату вартості судової автотехнічної експертизи не знаходяться в прямому причинному зв'язку з діями відповідача в цій справі - ВАТ "Запоріжжяобленерго".
Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 7.008,37 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
У зв'язку з вищенаведеним, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області - без змін.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя, залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2007 р. у справі № 20/368/06 - без змін.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Зубкова Т.П. Кагітіна Л.П.