ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
Іменем України
(про закриття провадження у справі)
07.10.10Справа №2а-2725/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді: Плієвої Н.Г.,
при секретарі: Кузнецової О.В.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
позивач ОСОБА_3, - не з'явилась
представник відповідача - не з'явився
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3
до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя
про визнання державного акту та розпорядження такими, що втратили силу
Обставини справи:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулися до суду з адміністративним позовом до Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя про визнання державного акту № 75 від 25.03.1997 та розпорядження № 1170 від 17.04.1996 про передачу ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки, такими, що втратили силу.
Ухвалою суду від 17.09.2010 провадження у справі було відкрито та призначено попереднє судове засідання.
У попередньому судовому засіданні судом на обговорення було поставлене питання щодо закриття провадження у частині позовних вимог про визнання державного акту на земельну ділянку таким, що втратив силу.
Позивачі наполягали на задоволенні своїх позовних вимог.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін «суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законодавством встановлено інший порядок судового вирішення.
Судом встановлено, що однією з позовних вимог позивачів є вимога про визнання державного акту № 75 від 25.03.1997 про передачу ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки, такими, що втратили силу.
Відповідно до положень ст. 126 Земельного Кодексу України державний акт є документом, який підтверджує право власності на землю.
Проаналізувавши наведені правові норми, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги про визнання державного акту на земельну ділянку таким, що втратив силу мають приватноправовий характер, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органу державної влади, зазначеного в якості відповідача, тобто, наявний спір про право власності на земельну ділянку, який слід розглядати в порядку цивільного судочинства, пред'явивши позов до власника державного акту.
Згідно вимог частини 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання втративши силу державного акту підлягає закриттю.
Згідно з ч. 3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Керуючись ч. 3 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя в частині позовних вимог про визнання державного акту таким, що втратив силу - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
З оигіналом згідно
Ухвала не набрала законної сили
Суддя Н.Г Плієва
< Текст >
07.10.2010