РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"01" серпня 2006 р. |
Справа № 8/192-2459 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
Розглянув справу
за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька,1, м. Тернопіль
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №НОМЕР_1
про стягнення 450 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб
За участю представників сторін:
позивача: державний податковий інспектор Лисий Я. І., довіреність №38241/7/10-015 від 13.04.2006 року
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код (№НОМЕР_1) 450 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.
Розгляд справи призначений вперше на 17.07.2006 року було відкладено до 01.08.2006 року, за неявкою відповідача, для надання сторонам рівного права на захист прав та охоронюваних законом інтересів.
В судове засідання 01.08.2006 року відповідач не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, обґрунтований відзив на позов не подав.
Зважаючи не те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою та достатність матеріалів для розгляду спору по суті, справа слухається за правилами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі представника відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Акт №НОМЕР_2 від 19.03.2004 року про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП ОСОБА_1. за період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року, корінець податкового повідомленя-рішення форми «Р»№НОМЕР_3 від 23.03.2004 року, акт звірки взаєморозрахунків від 19.07.2006р., картку особового рахунку платника з податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), розрахунок нарахування прибуткового податку за 2003 рік приватному підприємцю ОСОБА_1., інші матеріали, копії яких представлено в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено.
23 жовтня 2002 року ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, зареєстрований Управлінням у справах торгівлі побуту та реєстрації Тернопільської міської ради, як Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх своєчасного надходження.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю справляння та своєчасністю надходження податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.
Згідно з пунктом 11 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками добровільно або стягуються у судовому порядку.
Несвоєчасне погашення податкового боргу порушує інтереси держави в частині наповнення та своєчасного надходження платежів до бюджетів та державних цільових фондів, тому є підстави для реалізації прокурором своїх повноважень по представництву інтересів держави і звернення в суд з позовною заявою для їх захисту.
Проведеною податковим органом перевіркою дотримання податкового та валютного законодавства (акт НОМЕР_4 від 19.03.2004 року) приватним підприємцем ОСОБА_1. за період з 01.10.2002 року по 31.12.2003 року встановлено порушення ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.1992 року із змінами і доповненнями, а саме заниження прибуткового податку в декларації, за що відповідачу, відповідно до ст. 17 пп 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, нараховано штраф в сумі 450 грн.
23 березня 2004 року податковою інспекцією, на підставі акта перевірки №НОМЕР_4 від 19.03.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_3 від 23.03.2004 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 450 грн. (податкове повідомлення-рішення отримано платником 26.03.2004 року), копія знаходиться в матеріалах справи.
Визначене податковою інспекцією податкове зобов'язання згідно пп. 5.2.1, 5.2.3 п. 5.2. ст. 5 Закону 2181 вважається узгодженими у день отримання платником податків податкового повідомлення, а в разі апеляційного узгодження податкового зобов'язання в день закінчення процедури адміністративного оскарження.
Як випливає із матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення направлене на адресу відповідача та одержане ним 26.03.2004 року, останнім не оскаржувалося. В процесі розгляду спору, відповідач належних доказів на спростування заявлених позивачем вимог не подав, як і не надав суду доказів на підтвердження сплати спірних сум податку.
За таких обставин, суд вважає вимоги Тернопільської ОДПІ про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №НОМЕР_1, 450 грн. податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб такими, що підлягають до задоволення як обґрунтовані, належним чином доведені та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.
Згідно з ст. 44, 49, ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №НОМЕР_1, 450 грн. заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами по податку з доходів фізичних осіб, на рахунок Державного бюджету №33210801600002 код платежу 11010200, ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012, за рахунок активів платника.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №НОМЕР_1, в дохід Державного бюджету України, 102грн. державного мита.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №НОМЕР_1, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", м. Київ, пр. Перемоги,44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370).
5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Рішення підписано 16 серпня 2006 року
Суддя Г.А. Жук