Справа №2-2672/2010

Р     І     Ш     Е     Н     Н     Я

І   м   е   н   е   м       У   к   р   а   ї   н   и

29 жовтня 2010 року Бахчисарайський  районний    суд  Автономної Республіки Крим  в складі:

головуючого  судді                 Ястребова Д. О.

при секретареві                       Гура І. І.,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисараї  цивільну  справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та майнові права на земельну ділянку, третя особа- ОСОБА_4,

В  С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/02-4/331-07 від 04.10.2007 за період із 01.10.2009 по 01.07.2010 відсотків у сумі 53 45 грн. 54 коп. , пені за прострочення зобов’язання у сумі 96 766 грн. 84 коп. , які із урахуванням індексу інфляції в сумі 22 501 грн. 64 коп. та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України підлягають стягненню із відповідача у цій частині шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок із надвірними будівлями у АДРЕСА_1, та майнові права на земельну ділянку площею 0,121 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована під житловим будинком із надвірними будівлями  за зазначеною адресою.

Вимоги мотивовані тим, що між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 14.12.2006 №014/02-4/331-07 від 04.10.2007 укладений кредитний договір, за умовами якого останній надано кредит в сумі 358 500 грн. з кінцевим строком погашення  03.10.2014 із сплатою 13,5% річних, що змінено додатковою угодою між сторонами від 08.08.2006. Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 30 вересня 2009 року в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором перед Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 330 052 грн. 42 коп. звернуто стягнення на предмет застави- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №2920 від 02.10.2007. Оскільки зобов’язання до часу звернення до суду не виконано, нараховані суми відсотків та пені за невиконання зобов’язання із урахуванням індексу інфляції та 3% річних із часу ухвалення рішення по 01.07.2010 позивач, як правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», просить стягнути із відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за укладеним договором на виконання кредитного договору зобов’язань.

Представник позивача на підставі довіреності Богатирьов О. О. вважає наявними підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки зобов’язання за ним у повному обсязі не виконано. Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 30 вересня 2009 знаходиться на виконанні, на даний час не виконано. Договір не розірвано, зобов’язання за ним не припинено. Вважає наявними підстави в частині нарахувань, що зазначено у позові, звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок із надвірними будівлями та майнові права на земельну ділянку, про наявність державного акту на право власності стало відомо тільки при розгляді справи. Просить вимоги задовольнити повністю, стягнувши й судові витрати.

Представники відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти задоволення позову заперечують, оскільки підстави для повторного звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не передбачено законом. Не задоволені вимоги шляхом продажу житлового будинку із надвірними будівлями не з вини відповідача, у зв’язку із чим відсутність вини унеможливлює нарахування відсотків, пені та інших сум як цивільної відповідальності за невиконання виконаного зверненням стягнення за рішенням суду зобов’язання. Майнові права на земельну ділянку не можуть бути предметом позову, оскільки перестали бути предметом іпотеки після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Відповідачем виконано всі можливі для задоволення вимог позивача дії при виконанні рішення суду задля реалізації житлового будинку. Просять у позові відмовити. Правильність розрахунку заборгованості не оспорюють, вважаючи її взагалі безпідставною та відсутньою.

Представник третьої особи ОСОБА_8 позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем виконано всі дії задля погашення заборгованості за кредитним договором. Виконавчі дії із продажем житлового будинку не виконано державною виконавчою службою, що не пов’язано із виною відповідача.  

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши в межах позовних вимог надані суду та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, які підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судовим розглядом вірогідно встановлено , що 04.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» , правонаступником якого є позивач (п. 1 3 Статуту, арк. спр. 28зв.) та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №014/02-4/331-07, відповідно до якого позивач  надав їй грошові кошти на умовах кредиту в сумі 358 500 доларів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних, змінених додатковою угодою від 08.08.2008 між сторонами змінених на 17%, та поверненням у строки та порядку, встановлені договором, із кінцевим терміном 03.10.2014  (арк. спр. арк. спр. 9-12).

На забезпечення зобов’язань за кредитним договором 05.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, посвідчений нотаріально, за яким останній зобов’язався забезпечити зобов’язання ОСОБА_4 житловим будинком із надвірними будівлями АДРЕСА_1 та майновими правами на земельну ділянку площею 0,121 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, розташовану під цим житловим будинком (арк. спр. арк. спр. 15-20).

У зв’язку із невиконанням зобов’язань за кредитним договором рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2009 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №014/02-4/331-07 від 04.10.2007 у сумі 330 052 грн. 42 коп. звернуто стягнення на предмет застави-житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу №2920 від 02.10.2007 (арк. спр. арк. спр. 21-22).

На виконання рішення суду відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження, за яким проводиться виконання. Рішення суду на час розгляду даної справи із задоволенням вимог кредитора не виконано (арк. спр. арк. спр. 53-113, 118-123).

Відповідно до кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язалась, отримавши кредит у зазначеному розмірі, виконувати взяті за договором зобов’язання.

За п. 1.1 договору іпотеки договір забезпечує вимоги іпотекодержателя , що витікають із кредитного договору №014/02-4/331-07 від 04.10.2007 , укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 , а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого ОСОБА_4 зобов’язалась перед іпотекодержателем повернути споживчий кредит у розмірі 358 500 грн. у визначений кредитним договором строк, сплатити проценти за його користування , комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотеко держателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. За умовами договору іпотеки ОСОБА_2 виступає майновим поручителем виконання зобов’язань ОСОБА_4

ОСОБА_4 умови по погашенню кредиту й відсотків по ньому не виконано, у результаті чого рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2009 року в рахунок погашення заборгованості перед Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №014/02-4/331-07 від 04.10.2007 у сумі 330 052 грн. 42 коп. звернуто стягнення на предмет застави-житловий будинок з надвірними будівлями, що належить відповідачеві.

Встановлені судом зазначені обставини щодо отримання кредитних коштів, наявності зобов’язань за кредитним договором, заборгованості за ним та її розміру, не оспорюються сторонами та є фактом, що не підлягає доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Наявність правовідносин, що регулюються ст. ст.. 148, 150, 154, ст. 33 Закону України «про іпотеку» та невиконання зобов’язань за зазначеним кредитним договором, крім того, встановлена рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2009 року, що набрало законної сили та є обов’язковим відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України.

Крім того, зазначені обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, в частині відповідності умовам договору який не оспорюється сторонами (арк. спр. арк. спр. 7-8),  зазначеним вище кредитним договором №014/02-4/331-07 від 04.10.2007 із додатком до нього  (арк. спр. арк. спр. 9-11), додатковою угодою до договору від 04.10.2007 ( арк. спр. 12), договором іпотеки від 05.10.2007 (арк. спр. арк. спр. 15-20).

 У відповідності зі ст. ст. 1048, 1050, 1054 ЦК України у разі невиконання зобов'язання банк має право на повернення кредиту, процентів по ньому.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином належними сторонами у встановлений законом або договором спосіб. Порушення виконання зобов’язань має наслідки, передбачені ст. ст. 610, 612, 624, 625 зазначеного Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 615 ЦК України.

Статтею 545 ЦК встановлюється підтвердження виконання обов’язку боржника наявністю у нього боргового документу або видачі йому розписки про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Виходячи із встановлених судом обставин належним чином взяті ОСОБА_4 зобов’язання за кредитним договором про повернення , забезпечені договором іпотеки ОСОБА_2 ,  із кінцевим терміном  їх виконання 03.10.2014 належним чином належними сторонами у встановлений договором строк та умовах на час розгляду справи.

Доказів припинення зобов’язання за кредитним договором іншим встановленим ст. ст. 598-609 ЦК України чином не надано. У встановленому договором або передбаченому законом порядку кредитний договір, договір іпотеки не розірваний.

Наявність використаного встановленого договором та ст. 589 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» права на задоволення вимог шляхом звернення стягнення за заборгованістю за кредитним договором на 30.09.2009 рішенням суду не є підставою припинення зобов’язань.

Виходячи із цього, належним чином умови договору до часу розгляду даної справи по поверненню отриманих коштів по ньому ОСОБА_4 не виконано, у зв'язку із чим у відповідності зі ст. ст. 1048, 1050, 1054 ЦК України кредитні кошти в частині невиконаного зобов'язання підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.  

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як наслідок порушення зобов’язання, є майнова відповідальність боржника або поручителя солідарно за порушення грошового зобов’язання, у тому числі із урахуванням положень ч. 1 ст. 543 ЦК України.

Статями 549 та 550 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно. які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.  

За п. 10. 1 кредитного договору  за несвоєчасне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну або часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1 процентів за кожен день прострочення (арк. спр. 10).

Виходячи із чого, вимоги щодо сплати відсотків у сумі 53405 грн. 54 коп. із 01.10.2009 по 01.07.2010 за умовами кредитного договору між позивачем та ОСОБА_4 від 04.10.2007 та додатковою угодою до нього від 04.10.2007 є обґрунтованими. У зв’язку із цим за прострочення грошового зобов’язання за кредитним договором між сторонами підлягає, крім того, стягненню пеня за той же період за несплаченими відсотками у розмірі 96 766 грн. 84 коп.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містить ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, що також підлягає застосуванню.

Підстави застосування таких наслідків передбачені й п. 2.1 кредитного договору, п. 5.1 договору застави.

Виходячи із невиконання зобов’язання за кредитним договором між сторонами, забезпеченого заставою відповідно до ст. ст. 572, 574, 576-577, 584-585 ЦК України, суд вважає наявними підстави для застосування ст. 589 ЦК України, ст. 33 Закону України „Про іпотеку” та умов кредитного договору, договору іпотеки звернення стягнення в межах невиконаного ОСОБА_4 грошового зобов’язання в сумі  150 172 грн. 38 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок із господарськими спорудами АДРЕСА_1, належний на праві власності ОСОБА_2

При цьому, суд вважає наявними підстави для звернення такого стягнення на майно відповідача як солідарного боржника, а саме майнового поручителя, виходячи із положень ч. 1 ст. 543 ЦК України за вибором позивача як кредитора в межах позовних вимог.

Доводи представників відповідача та третьої особи про відсутність вини у порушенні зобов’язання, не виконаного належним чином, неможливість подвійної відповідальності одного й того ж виду, не відповідають положенням ст. ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України.

Підстави для застосування ст. 614 ЦК України й звільнення від встановленої договором, що є обов’язковим для сторін, цивільної відповідальності у зв’язку із відсутністю вини не доведено на виконання ст. 11 ЦПК України належними доказами.

Наявність виконання дій щодо виконання рішення суду щодо реалізації предмету іпотеки не є підставою із урахуванням встановлених зобов’язань із кредитного договору для звільнення від сплати відсотків на встановлених договором умовах та відповідальності за порушення зобов’язань нарахуванням пені, що встанволлено умовами договору.

Підстави ж передбачені ст. 617 ЦК України, або встановлені договором, за наявності яких можливе звільнення від порушення зобов’язання, не встановлено.

Можливість же повного або часткового задоволення вимог за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки встановлена як п. 3.1.4 договору іпотеки та ст. 589 ЦК України, ст 33 Закону України «Про іпотеку».

Між тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення із відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за порушення зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором на майнові права на земельну ділянку площею 0,121 га що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована під житловим будинком з надвірними будівлями на АДРЕСА_1

Так, п. п. 1.2, 4.1.12 договору іпотеки від 05.10.2007 іпотекодавцем з моменту отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, майнові права на яку предметом іпотеки, сторони домовились про реєстрацію заборони відчуження земельної ділянки та її іпотеку шляхом укладення мід сторонами змін до даного договору іпотеки (арк. спр. 17).

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем 13.07.2009 отримано  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №526368 на земельну ділянку площею 0,121 га АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, копія якого мається у матеріалах справи (арк. спр. 44).

Відповідно до зазначених умов договору доказів зміни умов договору про заборону відчуження та іпотеку земельної ділянки, а не майнових прав на неї, суду не надано.

Виходячи із цього, та положень ст. ст. 589, 651 ЦК України звернення стягнення на майнові права, реалізовані у встановленому ЗК України порядку, є неможливим, а позовні вимоги в межах ст. 11 ЦПК України в цій частині задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення шляхом звернення на предмет іпотеки за невиконаними ОСОБА_4 перед Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» зобов’язаннями за кредитним договором від 04.10.2010 заборгованості із урахуванням індексу інфляції у сумі 22 501 грн. 64 коп. та 3 % річних у сумі 39 138 грн. 90 коп. за прострочення виконання зобов’язання на підставі ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена загальна відповідальність за порушення грошового зобов’язання у випадках, коли така відповідальність не встановлена договором або законом.

Із урахуванням встановлення судовим розглядом правовідносин між позивачем та відповідачем із кредитних зобов’язань, забезпечених майновою  порукою, відповідальність за невиконання яких встановлена договором та передбачена спеціальними нормами, зокрема ст. ст. 1048, 1050, 1054 ЦК України, застосування додатково загальних підстав відповідальності ст 625 ЦК України за порушення зобов’язання не відповідає положенням ст. ст. 11, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України.

Доводи представника позивача про наявність підстав для такої відповідальності не відповідають нормам матеріального права та не є обґрунтованими.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України сплачені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 700 грн. та 120 грн. витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи із урахуванням часткового задоволення позову  підлягають розподілу наступним чином. Пропорційно задоволеним вимогам із відповідача підлягає стягненню 1 203 грн. 60 коп. сплаченого судового збору та 84 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача. В іншій частині судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного й ст. ст. 4, 16, 526, 527, 572, 574, 589, 610-612, 627-629, 1048, 1050, 1054 України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213-215, 218  ЦПК України, суд ,-

В   И   Р   І   Ш   И   В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 53 405 грн. 54 коп. відсотків, 96 766 грн. 84 коп. пені за прострочення зобов’язання за кредитним договором №014/02-4/331-07 від 04.10.2007 за період із 01.10.2009 по 01.07.2010, всього 150 172 грн. 38 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок із господарськими спорудами АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» сплачені 1 203 грн. 60 коп. судового збору та 84 грн. 96 коп.  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд протягом десяти днів із надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений 03  листопада 2010 року.

Головуючий:

              суддя       п/ п

Рішення _______________набрало законної сили.

                    З оригіналом згідно:

                                             суддя

                                        секретар