Справа № 2а-5964/2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м. Саки
Суддя Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим Щербіна Д.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання провести нарахування та стягнення недоплаченої за період з 01.09.2009р. по 01.09.2010р. щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в сумі 1552,60 грн та зобов’язання виконувати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у 2010р., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання провести нарахування та стягнення недоплаченої за період з 01.09.2009р. по 01.09.2010р. щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в сумі 1552,60 грн та зобов’язання виконувати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у 2010р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером за віком і має пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальній захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004р. (далі – Закон № 2195-IV) щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вважаючи, що відповідач нараховує йому підвищення пенсії у меншому розмірі ніж передбачено вказаною нормою закону, позивач просив суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування та стягнення недоплаченої за період з 01.09.2009р. по 01.09.2010р. щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в сумі 1552,60 грн, а також зобов’язати відповідача виконувати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у 2010р.
Позивач та представник відповідача, у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду письмові заяви, в яких просили суд розглянути справу у їх відсутність.
На підставі частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, оскільки всі особи, яки беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Ухвалою Сакського міськрайонного суду від 02.11.2010р. адміністративний позов в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим провести нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.09.2009р. по 10.04.2010р. залишений без розгляду.
Представник відповідача подав письмові заперечення, в яких посилаючись те, що позивачу як пенсіонеру за віком нараховувалась та виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року. Кошти на виплату спірної надбавки надходять з Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного Фонду України, оскільки це буде нецільовим використанням коштів. Крім того, статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, однак він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій він не застосовується. Виходячи із зазначеного, відповідач вважає, що він діяв в межах своїх повноважень та не порушив вимоги чинного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом громадянина України, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, і тому, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» являється особою, яка має пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України для дітей війни, в тому числі й право на підвищення пенсії на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком, яке передбачено статтею 6 зазначеного Закону № 2195-IV.
Відповідно до тимчасової довідки Управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації № 159 від 10.09.2010р. та довідки Управління Пенсійного фонду у Сакському районі АР Крим № 5797 від 02.11.2010р. позивачу призначена пенсія за віком та йому з січня 2009 року по листопад 2010 року щомісячно нараховувалась та виплачувалась надбавка до пенсії, як дитині війни, в тому числі відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Виходячи із того, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону № 2195-IV, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом № 2195-IV, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом № 2195-IV, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2195-IV та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсій дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а враховуючі, що ухвалою суду від 28.10.2010р. адміністративний позов в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим провести нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.09.2009р. по 10.04.2010р. залишений без розгляду, порушене право позивача підлягає захисту з 10 квітня 2010 року.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно частин 3 та 4 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій та інших соціальних виплат.
Пунктами 1.1, 2.1, 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730, встановлено, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Тобто, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої статтею 6 Закону № 2195-IV покладено на відповідача.
На підставі того, що призначення пенсії, підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій та інших соціальних виплат входить до повноважень відповідача, суд вважає що, саме відповідач має нарахувати та виплатити позивачу невиплачені сумі. У зв’язку, з чим, суд дійшов висновку про необхідність захисту порушених прав позивача, шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з розрахунку її підвищення на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених раніше виплат.
У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача забезпечити виплату надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у 2010 році. Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Керуючись цією нормою Закону, суд вважає, що для захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити недоотриману позивачем підвищену пенсію як дитині війни за період з 11.04.2010 року по 02.11.2010 року.
Позовні вимоги про зобов’язання відповідача виконувати начислення щомісячної допомоги згідно статті 6 Закону № 2195-IV та забезпечення її виплати у майбутньому, не засновані на Законі, оскільки суд не може вирішувати питання про можливість неправомірності дій або бездіяльності відповідача, за час який ще не настав.
Щодо вимоги позивача про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, то відповідно до діючого законодавства суд може лише визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.
Крім того, відповідно до Довідки Вищого адміністративного суду України «Про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства про соціальний захист дітей війни, ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань» від 1 травня 2009 року з огляду на положення статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючі наведене, на підставі статей 64, 152 Конституції України, статей 3, 6, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 10 р-п/2008 від 22 травня 2008 року, статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись статтями 18, 70, 71, 122, 160 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АР Крим здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених раніш виплат за період часу з 11 квітня 2010 року по 02 листопада 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1,70 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Сакський міськрайонний суд АР Крим протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя