справа № 2-2534/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 жовтня 2010 року                                     м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді         Щербіни Д.С.,

при секретарі             Костюковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 275 грн 00 коп та моральної шкоди в сумі 3000 грн, мотивуючі свої позовні вимоги тим, що у період часу з 23 січня 2009 року по 08 лютого 2009 року неповнолітній ОСОБА_5 розбив п'ять віконних шибок і пошкодив пластикову обшивку на балконі, стріляючи з рогатки по вікнах квартири позивачів. Згідно постанови оперуповноваженого Сакського МВ від 25 лютого 2009 року у порушенні кримінальної справи відносно неповнолітнього ОСОБА_5 за ст. 194 КК України було відмовлено зважаючи на малозначність злочину, і позивачці рекомендовано звернутися до суду в порядку, передбаченому цивільним законодавством. Окрім матеріальної шкоди, просять також стягнути моральну шкоду, що виразилася в тому, що за період з 23 січня 2009 року по 08 лютого 2009 року, позивачі зазнали сильного стресу, перенесли сильні душевні страждання, що у свою чергу, також відбилося на матеріальному, оскільки, пережите хвилювання спричинило за собою загострення ряду захворювань. Заподіяну моральну шкоду оцінюють в 3000 (три тисячі) грн.

В судовому засіданні представник позивачки, який також є позивачем, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач з позовом не погодився, просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши суду, що вікна розбивав не його син, а невідома особа, за свого сина він ручається.

Відповідачка до суду не з’явилась, повідомлена належним чином, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, а також матеріал № 751 про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 , суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період січня та лютого 2009 року невідома особа розбила п'ять віконних шибок і пошкодила пластикову обшивку на балконі, стріляючи з рогатки по вікнах квартири позивачів. 16.02.2009р. ОСОБА_1 звернулась до Сакського МВ ГУ МВС України в Криму з заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_5, якого вважала винним в розбитті вікон.

Відповідно до постанови оперуповноваженого Сакського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 25 лютого 2009р. за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 у порушенні кримінальної справи за ст. 194 КК України у зв’язку з малозначністю шкоди відносно ОСОБА_5 відмовлено та рекомендовано позивачці звернутись до суду у приватному порядку. Відповідно до вказаної постанови гр. ОСОБА_6 пояснив, що на початку лютого 2009р. о 2000 годині він, знаходячись у кущах біля балкону позивачів, побачив молодого хлопця з рогаткою у руках. Схвативши його за куртку він впізнав в ньому односільчанина ОСОБА_5, про що дав пояснення, будучи ознайомлений зі ст.. 63 Конституції України.

Допитаний в судовому засіданні у якості гр. ОСОБА_6 пояснив, що дійсно за проханням позивачів на початку лютого 2009р. о 2000 годині він, знаходячись у кущах біля балкону позивачів, побачив молодого хлопця з рогаткою у руках. Спробував його затримати, однак, хлопець увернувся і збіг. Вказаний хлопець був похожий на односільчанина ОСОБА_5. Коли він розказав про це позивачці вона запропонувала йому розказати це у міліції, пояснивши, що це був саме ОСОБА_5, за дала йому за це гроші. Свідок ОСОБА_6, попереджений в судовому засіданні про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, пояснив, що у міліції він казав неправду.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7, яка була класним керівником ОСОБА_5, надала тільки позитивні характеристики на ОСОБА_5 та пояснила, що за результатами розбиття вікон позивачів серед учнів була проведена бесіда, в ході якої вони встановили, хто саме це робив. При спробувані відшкодування саме винними особами, позивачка відмовилась прийти це та казала, що міліція розбирається у цьому питанні.

Надавши пояснення у міліції гр. ОСОБА_6 був ознайомлений зі статтею 63 Конституції України, відповідно до якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. В судовому свідок, попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, підписавши присягу свідка, надав інші пояснення. Недовіряти їм у суду підстав немає.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволенні позову.

На підставі викладенного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208 – 209, 212 – 215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя