справа № 2-581/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року                                                    м. Городня

    Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді - Березовського О.Д.,

при секретарі Швачко О.В.,    

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 11.10.2010 року звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, зареєстрованого 03.08.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області, актовий запис № 37. Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначила, що шлюб з відповідачем розпався, оскільки вони не розуміють одне одного, від цього часто виникають сварки, скандали, мають різні погляди на життя. У зв’язку з цим вони припинили між собою шлюбні стосунки і вирішили розірвати шлюб.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею і ОСОБА_2, та при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 19 жовтня 2010 року відкрито провадження у зазначеній справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені нею позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини викладені нею у позовній заяві. Зазначила, що останнім часом відповідач рідко бував вдома, часто залишався у своєї матері, міг тривалий час не приїздити додому, а потім взагалі перестав приїздити додому. Через все це між нею та відповідачем часто виникали сварки і скандали і свідком їх постійно була дитина. Десь рік тому відповідач приїхав додому, нічого не пояснюючи, він зібрав речі і залишив сім’ю. У тому що їх шлюб розпався відповідач звинуватив її. Вже близько 1 року відповідач проживає окремо від сім’ї. З нею та дитиною відповідач не спілкується. Матеріальної допомоги сім’ї не надає. Їй відомо, що у відповідача з’явилась інша жінка з якою він планує створити нову сім’ю. Шлюбні стосунки вона з відповідачем припинила, спільного господарства вони не ведуть. За вказаних обставин вважає за неможливе подальше подружнє життя та збереження шлюбу, відмовляється від надання строку на примирення. Місце проживання дитини між ними визначено і син буде проживати разом з нею, спору з відповідачем про майно немає. Просить стягнути з відповідача на її користь понесені нею при звернення до суду судові витрати, а також покласти на відповідача витрати пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу.

Відповідач по справі - ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. ОСОБА_2 надав суду письмову заяву від 25.10.2010 року з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та просить суд їх задовольнити ( а.с. 13 ).

    Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, з’ясувавши позицію відповідача по суті заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Як встановлено в ході судового засідання, сторони одружились 03 серпня 2002 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження відділом реєстрації актів громадянського стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області 03.08.2002 року зроблено запис за № 37 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ( а.с. 5 ).

    Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_3 народився 01 серпня 2003 року в м. Городня Чернігівської області та його батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с. 6 ).

З дослідженою в судовому засіданні довідки виконкому Городнянської міської ради Чернігівської області від 08.10.2010 року за вих. № 3083 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрована проживаючою в АДРЕСА_1. До складу її сім’ї входять : чоловік – ОСОБА_2, син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 7 ).

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Стаття 55 СК України передбачає, що дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. При цьому стаття 56 СК України визначає, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини – інваліда та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до частини 2 статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що причиною розірвання шлюбу позивач зазначає те, що шлюб з відповідачем розпався, оскільки в сім’ї часто виникали сварки і скандали і свідком їх була дитина, чоловік залишив сім’ю і вони вже рік не проживають разом. Крім того, відповідач не спілкується з нею та сином, матеріальної допомоги не надає, а також у нього з’явилась інша жінка. Відновлювати стосунки позивач не має наміру, відмовляється від надання строку на примирення, вважає за неможливе подальше подружнє життя і збереження шлюбу, а тому враховуючи фактичні взаємини подружжя, наведені позивачем причини розірвання шлюбу, згоду відповідача на розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а також інтересам їх спільної неповнолітньої дитини, у зв’язку з чим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 110-112 СК України, ст. ст. 10, 11, 88, 130, 158, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

          Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 03 серпня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області за актовим записом № 37 ( свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 ).

            При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути 17 грн. ( сімнадцять ) грн. 00 коп. державного мита з ОСОБА_2, ОСОБА_1 від витрат звільнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. сплаченого державного мита та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                         О.Д.Березовський