справа № 2-а-175/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 листопада 2010 р.                                 місто Городня

    Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді         - Криворученка Д.П.,

секретарі               - Ребус С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.10.10 р. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про: - зобов’язання відповідача надати інформацію про розмір виплаченої пенсії із зазначенням розміру доплат, якщо такі проводились, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 р. по 01.20.2010 р.; - визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, протиправною; - зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006 – 01.10.2010 рр. в сумі 6587,25 грн.

Позов обґрунтовується тим, що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., який введено в дію з 01.01.2006 позивач належить до категорії громадян України «дитина війни» і на підставі ст.6 вказаного Закону позивач вважає, що має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. На цих підставах позивач звернулася до відповідача з заявою провести перерахунок його пенсії, однак в задоволенні даної заяви позивачу було відмовлено. Позивач вважає таку відмову Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі у підвищенні йому пенсії, протиправною.

У судове засіданні позивач не з’явився, оскільки згідно заяви просив суд розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, оскільки начальник Управління ПФУ в Городнянському районі Чернігівської області надав до суду заяву-заперечення, згідно якої просить справу розглянути без участі їх представника, позов не визнає, підтримує письмові заперечення і просить відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених в запереченнях, а та також на підставі ст.ст.99, 100 КАС України, у зв’язку порушенням строків позовної давності за період з 2006-2009 рр.

З письмових заперечень сторони відповідача виходить, що позивач посилається в позові на Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.07 р., яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пункти 3, 12 ст.71, яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 7 даного Закону зазначено, що фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет. Оскільки зміни до Державного бюджету України на 2006 - 2010 рр., щодо фінансування зазначених в позові виплат не вносились, то дії Управління Пенсійного Фонду України, уразі призначення та виплати позивачу підвищення до пенсії, суперечили б Конституції України та Бюджетному кодексу України. Посилання позивача на ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є неправомірним, оскільки частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія або щомісячне довічне утримання підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але дана норма не передбачає, яким саме органом, за рахунок яких саме коштів і джерел та в якому порядку здійснюється призначення та виплата підвищення до пенсії. За період 2006 - 2010 років до пенсії позивача виплачується підвищення, як дитині війни у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере  участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її  відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки по даній справі сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами ч. 1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

 Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач визнаний дитиною війни, є пенсіонером по інвалідності, що підтверджується відповідними посвідченнями та довідкою МСЕК. /а.с.6-9/

Згідно зі ст.6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У відповідності до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.2 ст.3 названого Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Однак, підвищення пенсії позивачу в 2006-2007 роках не виплачувалось, оскільки дію норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на підставі статей 77, 110, 71, 111 Законів України «Про Державні бюджети України на 2006 і 2007 роки».

Згідно рішень Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. №5-рп/2002, від 01.12.2004 р. №20-рп/2004 - зміна, зупинення, зменшення, скасування пільг не допускається. Положення  ст.28 Закону України «Про бюджетну систему України», щодо заборони законом вносити зміни до чинного законодавства, означає і  неможливість зупинення дії чинних законів в частині встановлення ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, крім періоду надзвичайного стану – п.31 ч.1 ст.85 та п.19 ст.92 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним з зазначенням у п. 5 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов’язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.

З 01.01.2008 згідно Закону від 28.12.2007 «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та п.2 ст.41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визначено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність.

Зазначені зміни до деяких законодавчих актів України, якими було суттєво обмежені розміри підвищення пенсії особам, що мають статус дитина війни, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-п/2008, тобто - положення п.28 розділу 11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані незаконними, неконституційними з зазначенням у п.6 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов’язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.

Проте, всупереч вимогам Закону і Рішенням Конституційного Суду України, абз.1 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

У зв’язку з цим, 04.10.2010 р., позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок підвищення пенсії, з урахуванням вище зазначених рішень суддів та вимог закону, на що отримав 06.10.2010 р. відповідь про відмову в перерахунку підвищення йому пенсії, як дитині війни. /а.с.3, 10/

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» - оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює дані правовідносини.

Згідно зі статтями 8, 22 Конституції України та абз.1 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» - не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

У ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні ухваленому 30.11.2004 р. у справі «Бакалов проти України» (і Кечко проти України), Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату бюджетних коштів, тому посилання відповідача на відсутність коштів, не може бути підставою, для відмови в задоволенні позову.  

Відповідно до листів Вищого адміністративного суду України від 14.08.2009  р.  №1128/13/13-09 та 01.12.2009 р. №1623/13/13/13/09, у зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних із застосуванням окремих норм законодавства під час розв’язання спорів щодо нарахування та виплати дітям війни у 2009 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про судоустрій України» у порядку надання методичної допомоги, Вищий адміністративний суд України вбачає за необхідне повідомити, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином із січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Оскільки позивач з даним позовом до суду звернувся 13 жовтня 2010 року та просить суд  нарахувати та виплатити йому щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 01.10.2010 року, то відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України, позов в частині нарахування та виплати  щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії, як дитині війни  підлягає до задоволення саме з 13.04.2010 р. до 01.10.2010 р.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст.2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. №10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України), ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р., Рішеннями Європейського Суду з прав людини від 30.11.2004 р. у справі Бакалов проти України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню в якості відшкодування судового збору 3,40 грн.

На підставі викладеного, та керуючись  ст.ст.2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10-рп-2008, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Рішеннями Європейського Суду з прав людини від 30.11.2004 року у справі Бакалов проти України, ст.ст.2, 6-10, 17, 41, 87, 94, 99, 104-105, 122, 158-163, 185-186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30 % надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 13 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 13 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року, з урахуванням проведених нарахувань і виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  3,40 грн, у відшкодування судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмову провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                     Криворученко Д.П.